Сірьожа (запопадливо). Правильно, Василь Гнатович, а то вопще бардак в расположена'…
По команді вождя компанія випиває.
Василь Гнатович. От ти і починай, шоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.
Сірьожа. Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою під одіялом, а то неслишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий…
Жора. Ето спанієль!
Сірьожа. Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться – тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти – хуя тобі, не витягне, отакенна щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі… Десь кілограмів триста…
Жора. Ховайте стакани! Діна йде!
Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.
Валєрік. Діана! Діана!
Діна. Хлопчики, Валєріку не наливайте, йому сьогодні на ампутацію. І приберіть закуску, професор буде на обході.
Василь Гнатович. А ми і йому наллєм!
Діна, спокусливо посміхаючись, розчиняється в повітрі.
Сірьожа. От інтересно, шо йому будуть ампутіровать? Може, вуха?
Валєрік. Діана!
Енгельс Гасанович. Чито переживаєш, гилупий! Етот девушка – все животниє.
Василь Гнатович. Гасанович, давай, твоя черга.
Енгельс Гасанович. У нас бань єсть. Називаєтся «Фантазія». Етот бань «Фантазія» малшик работает, Мухтарчик, жопф, как куруш, силадкий, викусний. Я пирихожу, говорю банщик, гидє етот малшик? Он говорит, малшик занят, есть девушк. Я говорю, зачем мінє етот животное? Я хочу малшик…
Василь Гнатовнч. Ти, Гасанович, получаєш штрафне очко. Ето історія не риболовна і не охотнича.
Енгельс Гасанович. Какой охотничий-махотничий, етот історія пиро животних…
Василь Гнатович. Гасановичу не наливать, Жора, давай.
Всі, крім Валєріка і ображеного Енгельса Гасановича, випивають.
Жора. У мене друг Микола. Він прапором служить у спецназі. Іде машиною по Африці. Коли раз! Отакенна анаконда в кустах лежить! Метрів сто п'ятдесят! Біла, блядь! Микола виходить з машини, бере монтіровку і її по жопі хуяк! Змотав, поклав в багажнік – і в штаб полка. То потом по ту анаконду приїхали учьониє її ізучать, чого вона побіліла. То казали, шо вона виповзла з пещери. А в тій пещері дуже енергія кльова. Там навіть хрест стоїть, і якщо людина хворіє, то її на три дні на тому хресті розпинають…
Сірьожа. А якщо срати захоче?
Жора. Ну як це срати? Якщо в бога не віре, то і не вилікується!
Сірьожа. Та нє! Людина – це ж жива істота. Вона пісять хоче!
Голос тигра. Аум!
Жора. От кому єсть шо про охоту розказать!
Сірьожа (запопадливо). Тепер хай Василь Гнатович розкаже. Він, мабуть, таке знає, шо і тигру нєхуй дєлать!
Василь Гнатович витримує акторську паузу і починає розповідь страшним хрипким голосом, зловісно рухаючи вусами в різні боки.
Василь Гнатович. Дев'ять душ дітей пропало в ставку. Потом ще двоє. Стали люди радитись. Наварили каші. П'ять казанів! І всю кашу вивернули в ставок! Він іззів…
Всі хором. Хто?!
Василь Гнатович (страшним голосом). Сом! Йому всередині розпуклося, і він вивернувся!
Всі хором. І шо?
Василь Гнатович. Дві пари волів впрягли, відвезли на кладовище і там поховали!
Жора. Ніхуя собі!
Валєрік. Діана!
Входять санітари під керуванням Діни. Вони грузять Валєріка на лікарняну каталку і увозять в операційну.
Сірьожа (до санітарів). А шо ви йому відрізати будете?
Санітар (шуткує). А голову відріжем нахуй.
Василь Гнатович. Ти, Сірьожа, довиябуєшся, шо вони і тобі шось відріжуть.
Сірьожа. Та вже нема чого відрізать, Василь Гнатович. Жора, у тебе дротинки немає, шоб голову почухати? Так свербить, проклята, під гіпсом, а палець не дістає.