Після четвертого келиха Шеллар відчув себе геть п'яним і вирішив на цьому закінчити. Тим більше що в пляшці майже нічого не залишилося.
- Про що це ми говорили? .. - спробував згадати Жак. - Ах так, про принца і про ельфів. А ви коли-небудь бачили живого ельфа?
- Ні. Ось метр Істран бачив.
- А які вони?
- У нього і запитай, - порадив Шеллар. - Ти Мафея бачив?
- Бачив. Що, ось так і виглядають?
- Майже. Тільки у них вуха трохи довше, очі ще більші і практично без білків. А риси обличчя, колір волосся - один до одного. А чому тобі це так цікаво?
- Справа в тому, що наша цивілізація має контакти з декількома паралельними світами на кшталт вашого. І в одному з них живуть ельфи. Вони навіть іноді до нас приїжджають з офіційними візитами. Я і хотів дізнатися, це ті самі чи ні.
- І що?
- Схоже.
- Послухай, - сказав раптом Шеллар. - Я розумію, це питання не до місця, але якщо вже ми з тобою заговорили про це... Твоя цивілізація нас досліджує чи як?..
- Чому ви так вирішили?
- Тому що по нашому світові наставлені ваші телепорти. Ти сам сказав, ніхто тебе за язик не тягнув. Говори вже до кінця.
- Напевно... - знизав плечима Жак. - Я не знаю. Такими речами зазвичай займаються спеціальні секретні служби. Річ у тім, перший світ, який ми відкрили і з яким вступили в контакт... Загалом, запаскудили ми його ґрунтовно. Нічого доброго з цього не вийшло. Для них, у всякому разі. Понахапують від нас усякого лайна разом з досягненнями техніки... Ось після того дослідження і засекретили. Щоб не лізли в інші світи хто завгодно і щоб, крім досліджень, нічого не проводили. А ще, щоб ви про це нічого не знали. А то ви як діти, потягнетесь за цукеркою, а потім не встигнете озирнутися, як ваш світ вже зовсім не ваш світ, а повний бардак. Наших торгашів сюди тільки пусти... Техніку сюди, магію туди - всякий ширвжиток сюди - цінні копалини звідси... А підпільно підуть зброя, наркотики... ідіотські ідеї... Будь-яка погань, в цілому. Ельфи, до речі, контактують з нами тільки на нашій території. Нас вони до себе не пускають. І правильно роблять. Саме вони взяли з нас зобов'язання не входити в контакт з іншими цивілізаціями, на зразок вашої, а дослідження проводити негласно.
- Ельфи? - перепитав Шеллар, вражений почутим.
- Ельфи і шархі, якщо зовсім точно. Вони якось між собою стусувались, домовились і, напевно, вирішили, що нас треба притримати, поки ми не перепаскудили всі паралельні світи.
- Шархі - це хто?
- Це... як вам пояснити... Особлива раса людей... як би... в цілому, з магічними здібностями. Вони живуть в світі Бета. До речі, свою територію їм вдалося вберегти від нашого згубного впливу, і вони досі живуть за своїми законами і поняттями. І навіть нас трохи заразили...
У двері постукали, і сексуальний голос Етель покликав:
- Жаку! Ти тут?
- Ми зайняті! - голосно відгукнувся Шеллар. - Не заважай.
- Чим це ви там зайняті, що пані вам може перешкодити? - не відставала нахабна чарівниця. Судячи з голосу, вона не просихала зі вчорашньої ночі.
- У нас чоловіча розмова, - зло пояснив Шеллар. - Про долю держави. Іди звідси й не набридай. Я король тут, в решті-решт, або хрін собачий?
- Не знаю ... - задумливо промовила Етель і пішла на пошуки нового кавалера. Жак беззвучно затрясся на своєму дивані.
- Ну, чого смішного? - сердито буркнув Шеллар. - Звідки у неї це непрохідне хамство, хотів би я знати? Бідний метр Істран, скільки він, напевно, сорому натерпівся через цю правнучку...
- А вона його правнучка? Скільки ж йому років?
- Гадки не маю. Багато. Дуже багато. Маги живуть стільки, скільки дозволяє їх могутність. Та й ельфійськая кров свою роль грає... хоча ні, метр, пам'ятається, казав, що він чистокровна людина... Я його пам'ятаю з дитинства, він був моїм наставником. І наставником мого батька. Та й діда теж.
З їдальні долинув безладний хор п'яних паладинів. Вони все-таки дійшли до тієї кондиції, коли душа вимагає пісень.
- Ну, розійшлися... - пробурчав Шеллар. - Вічно, як Елмар приїжджає, місто дня три догори дригом стоїть.
- Звісно, - хихикнув Жак, - якщо він з собою привозить Етель... Цікаво, а друга дівчина теж така або Елмар у неї один?
- З чого ти вирішив?
- А я вчора помітив, як вони з Елмаром йшли разом спати.
- Не знаю. У цих героїв ніколи не розбереш, хто з ким. Якщо група різностатева, то всередині її обов'язково всі між собою хоч раз, та пересплять. У Елмара хоч компанія підібралася вдала в цьому відношенні, два на два. А ось щодо Чудової Сімки щосили складають анекдоти і непристойні пісеньки.
- А Чудова Сімка - це хто? Теж компанія героїв? І що в них не так? Число непарне або груповухой грішать?