По дахах мовчки сиділи істоти в подобах котів 1 птахів. Вони пильно стежили за всім, що коїлося внизу.
Стоячи біля воріт, Ашміра бридливо зморщила ніс: із володінь царя-чарівника тхнуло невпорядкованою магією. Вона купила сочевиці з прянощами в крамничці, прибудованій просто до міського муру, й загубилася в натовпі. Каламутний людський потік підхопив, закружляв, потяг її за собою.
І все ж таки, не ступивши й десятка кроків, вона зрозуміла, що її переслідують.
Позирнувши вбік, вона помітила, як худорлявий чолов'яга в світлому вбранні відірвався від муру, біля якого стояв, і рушив дорогою вслід за нею. Трохи згодом, двічі змінивши напрям, вона знову озирнулась, — він досі простував за нею, дивлячись собі під ноги й немовби милуючись курявою, що здіймалася за кожним його кроком.
Соломонів шпигун? Уже?! Навряд: вона поки що не робила нічого, чим могла б привернути до себе увагу. Ашміра неквапом перейшла вулицю, розжарену від білого полуденного сонця, і рушила до повітки пекаря. Там вона опинилася серед задушливого затінку, наповненого пахощами свіжого хліба. Краєм ока вона побачила, як між покупцями в сусідній рибній крамниці майнуло знайоме світле вбрання.
Пекар — старий зморшкуватий дідуган — сидів навпочіпки між кошиками з хлібом і беззубо ремиґав свою жуйку з кату. Ашміра купила в нього тонкий пшеничний корж і запитала:
— Добродію, мені терміново треба до Єрусалима. Як туди потрапити найшвидше?
Старий насторожився: її арабська вимова спантеличила його.
— Караваном.
— А звідки виходить караван?
— З базарної площі, від фонтанів.
— Зрозуміло. А де ця площа?
Старий довго міркував, поволі ворушачи щелепою, й нарешті відповів:
— Біля фонтанів.
Ашміра насупилась і роздратовано випнула нижню губу. Тоді озирнулася в бік рибної крамниці.
— Я з півдня, — пояснила вона. — Я не знаю цього міста. То караваном справді буде найшвидше? Чи, може…
— То ти подорожуєш сама? — запитав старий.
— Сама.
— Он як… — він розтулив беззубий рот і захихотів.
— Ну то й що? — вирячилась на нього Ашміра.
Пекар стенув кощавими плечима:
— Ти молода. Та ще й гарненька, якщо під твоїм покривалом не ховаються прикрі несподіванки… І до того ж мандруєш сама… Повір моєму досвіду, ти навряд чи щасливо виберешся з Ейлата, а що вже там казати про Єрусалим. Хоча… поки ти ще жива й маєш гроші, чого б тобі їх не витрачати? Ось така в мене філософія. Може, купиш іще один корж?
— Ні, дякую. Я питала про Єрусалим.
Старий пильно подивився на неї.
— Работорговці теж добре заробляють, — замислено промовив він. — Часом мені шкода, що я не взявся до работоргівлі… — Він послинив пальця, простяг волосату руку й поправив стос коржів у сусідньому кошику. — Як іще дістатися до Єрусалима? Якби ти була чарівниця, то вирушила б на летючому килимі. Це швидше за будь-якого верблюда…
— Я не чарівниця, — відповіла Ашміра, поправивши шкіряну торбину на плечі.
Старий крекнув:
— От і гаразд. Бо якби ти скористалася летючим килимом, він би побачив тебе за допомогою Персня. А тоді тебе схопив би демон — та й заходився мучити… А може, бублика купиш?
Ашміра кахикнула:
— Я хотіла найняти колісницю…
— Це хіба що для цариць, — відповів пекар і зареготав своїм беззубим ротом. — Або для чарівниць.
— Я не цариця й не чарівниця, — мовила Ашміра, забрала свій корж і пішла собі. А вже за мить чолов'яга в світлому вбранні проштовхався через юрбу покупців у рибній крамниці й вислизнув надвір, у сліпучу полуденну спеку.
* * *
Жебрак стовбичив на своєму місці біля входу на базар ще від самого досвіту, коли з уранішнім припливом до Ейлата прибули нові кораблі. Торговці мали на поясах важкі гаманці, тож жебрак і намагався зробити їх легшими — на це він мав два різні способи. Його стогін, благання й жалібний крик, а на додачу ще й виставлена напоказ висохла кульша завжди викликали достатню огиду, щоб до його миски хтось кинув кілька шекелів. А тим часом його біс, загубившись у натовпі, зрізав гаманці й спорожнював кишені. Сонце припікало, справи велися добре, тож жебрак уже гадав перебратися до найближчої винарні, коли до нього підійшов худорлявий чолов'яга в світлому вбранні. Він зупинився й поглянув собі під ноги.