— А чи сподобається йому Марвен? Ви ж навіть не бачили її портрета. І не просили його показати — що, правду кажучи, мене здивувало.
Фінвар аб Дайхі недбало посміхнувся, всім своїм виглядом демонструючи, що його це найменше турбує.
— Я не знаю жодного випадку, коли б кровні родичі відьом мали фізичні вади. Іскри обирають собі носіїв з ідеальною спадковістю, тож ваша тітка напевно була вродливою жінкою. І вже точно не була такою дурною, щоб вискочити заміж за потворного чоловіка. Цього мені досить.
— Зрозуміло, — повторив Бренан і врешті поставив під документом свій підпис.
Потім вони обмінялися примірниками і знову їх підписали, а тоді Альса, як формально головна відьма в Катерласі, скріпила обидва екземпляри незламними чарами.
— Від цього моменту, — врочисто мовила вона, — угода про співпрацю та порозуміння між лордом Бренаном аб Ґрифидом О’Мейніром і лордом Фінваром аб Дайхі О’Міхертахом набуває чинності. А я, Альса вер Киннейді О’Фейгелм, старша сестра Відьомського Сестринства, готова виступити ґарантом дотримання цієї угоди й арбітром у разі виникнення суперечок із тлумачення її окремих положень. Чи згодні договірні сторони на моє посередництво.
— Так, сестро, я згоден, — відповів Бренан.
— Так, пані, я згоден, — кивнув Фінвар. — Хоч вас і не можна назвати незацікавленою особою, проте я покладаюся на вашу об’єктивність та неупередженість. Гм… І ще одне. Я не хотів про це говорити до підписання, щоб ви не вирішили, ніби я висуваю додаткову умову. Зараз у мене немає підстав боятися за своє життя, бо чорні вважають, що я перебуваю у вас під підозрою і тим самим відволікаю вашу увагу від їхнього справжнього спільника. Але ситуація зміниться, коли я виступлю на підтримку лорда Бренана. З тієї миті і до завершення виборів мені та моїм рідним загрожуватиме серйозна небезпека.
Він замовк, чекаючи на пропозицію. Брігід знизала плечима з таким виглядом, ніби це було самоочевидно.
— Будьте певні, лорде Фінваре, ми про все подбаємо. І вам, і вашій родині забезпечимо такий самий надійний захист, як і решті наших союзників. Ми в цьому зацікавлені не менше, ніж ви.
— Тоді питань більше немає. — Фінвар аб Дайхі сперся руками на бильця крісла й важко підвівся. — Гадаю, мені не варто зловживати вашою гостинністю, ризикуючи потрапити на очі кому-небудь сторонньому. Було приємно з вами зустрітися, лорде Бренане. Не скажу, що я радий тому, як усе обернулось, але тут нічого не вдієш. Це цілком моя вина, що нам не судилося зійтися в битві за королівську корону. Повірте, я був би вам гідним супротивником.
— Я в цьому не сумніваюся, — ввічливо відповів Бренан.
Він провів гостя до сходів на поверсі, де й попрощався з ним, а далі Фінвар пішов у супроводі Брігід і Альси, яка останньої миті вирішила прогулятись нічним Тахріном. До них хотіли приєднатися Шаннон із Шайною, щоб, як і минулого разу, вирушити попереду й відвертати на себе увагу вартових, проте Брігід сказала, що в цьому немає потреби, бо рінанхарську охорону мало цікавлять люди, які залишають межі палацу.
— От і добре, — промовила Шаннон, коли гладкий лорд уже не міг її почути. — Мені зовсім не до вподоби Фінварове товариство. Нехай він тепер на нашому боці, та це ще не означає, що я маю почувати до нього симпатію.
— А тебе ніхто й не змушує, — зауважила Шайна. — Тут бо йдеться не про емоції, а про суто ділові стосунки. Людям не конче любити одне одного, щоб вести спільні справи. До речі, братику, — звернулась вона до Бренана, — ви дуже швидко впоралися. Не перехилили бодай по чарчині за угоду?
Він похитав головою:
— Фінвар був не в тому гуморі. Для нього це просто угода, а радше акт про капітуляцію.
— Зате для нас безсумнівна перемога. Тепер ти маєш у Раді одинадцять твердих голосів, а післязавтра, коли Ліам заручиться з малою Шован вер Флойд, їх стане тринадцять. Тоді залишиться схилити на наш бік одного-єдиного лорда з тих, що зараз підтримують ґрафа Ярвійського.
— Це за умови, — сказала Шаннон, — що Фінвар не готує якоїсь каверзи.
— Не готує, — впевнено відповіла Шайна. — Я знаю його гірше, ніж ти, але й мені очевидно, що це не в його інтересах. Підклавши нам свиню, він і собі зашкодить. Брігід переконана в його лояльності, а я довіряю її судженням. Ніде Фінвар не подінеться, і сам проголосує, і своїх прибічників змусить — вони ж бо годуються з його руки.
Розділ X