Для себе вона вважала роботу гарною, бо могла спілкуватися з іншими людьми, а найбільшою її перевагою був доволі гнучкий графік. І гроші, звісно, питання життя і смерті.
Бронзіні йшов до Тремонту повз багатоквартирки з ґанками й пожежними виходами, повз ряд приватних садиб, деякі з кущами троянд або тінистим деревом, повз маленькі каркасні будиночки, де була нова рослинність — сухорляві крила антен.
Цікаво, а як це — бути ти. Одне з тих запитань, якими він із насолодою себе мучив. Інший гравець квачить, і стаєш ти. Що це, власне, означає? Окрім того, що стаєш середнього роду. Безіменний і одержимий. Ти. Зло, чиє ім’я занадто могутнє, щоб вимовляти. Чи «ти» — це просто скорочене від слова «стій», яке вимовляють кокні? Квачити — значить вдарити й зупинити. А тепер стій, місі. Кокні, шотландці чи ще хтось.
Жінка постукала монеткою у скло, кличучи дитину на обід.
Грізна сила в малому слівці, бо змушує тебе відокремитися від інших. Ти тікаєш від квача, від промовистого дотику. Але щойно стаєш ти — ім’я геть, ані хлопець, ані дівчина, саме тебе мають боятися. Ти — темна вулична сила. Ти відчуваєш своєрідну демонічність, переслідуєш гравців, намагаючись дотягнутися до них своєю рукою костомахи, поширити свою заразу, своє прокляття. Промов цей склад повільно, якщо зумієш. Можливо, це шепіт смерті.
За пів кварталу від дому, на вулиці, де італійців дедалі меншало, а євреї, навпаки, почали з’являтися. І наближаючись зараз, щоб побачити матір у вікні першого поверху, зігнуту у своєму спеціальному ліжку, і її біле волосся відсвічує в м’якому світлі.
Бейсбол, о, так просто. Ти квачиш суперника, він поза грою. Різниться від того, коли стаєш ти. Який же примарний дух у цьому слівці, та дивна частина дитинства, що бачить крізь рими й безглузді слова, повз хованки, пошуки й вдавання, щось старе і сире, наче середньовічне благоговіння, думав він, або навіть ще давніший дух, який опівночі заповзає під шкіру.
Молодий чоловік черкнув однією рукою сірник. Він навчився цьому десь рік тому, коли розпочав курити, хоча йому здавалося, що він палить цілу вічність, «Олд Ґолдз», вийняв сірник, закриваючи обкладинку за ним, потім притулив спинку сірника до тертушки знизу і потягнув голівку великим пальцем. Тоді підніс запалений сірник до цигарки, охоплюючи руками всю книжечку для захисту. Запалив, згасив полум’я і нарешті задіяв другу руку, щоб висмикнути решту сірника з книжечки й послати його до сірникового дідька.
Такі марні навички потрібні, щоб вразити на вулиці.
Учитель природничих наук, що зникає у вечірніх сутінках у південному напрямку, і його колишній учень Шей, слабеньке «задовільно» з плюсом на основах хімії, який іде в інший бік тією ж вулицею, у торговельний район, глибоко затягуючись цигаркою, і цифри обертаються в його голові.
Після вчорашньої гри Нік усюди бачив цифру тринадцять. Гра, загальне «ура», те, як він припав до радіоприймача, готовий виблювати свої нутрощі по всьому даху. Сьогодні цілий день тринадцятки виринають звідкілясь. Треба олівець, щоб їх усі записати.
У Бранки тринадцятий номер.
Цього року Бранка виграв тринадцять ігор.
«Джаєнтс» розпочали свій похід за вимпелом, відстаючи від «Доджерз» на тринадцять з половиною ігор.
Місяць і день учорашньої гри. Десятий, третій. Додай цифри, буде тринадцять.
«Джаєнтс» цього року виграли дев’яноста вісім ігор і програли п’ятдесят дев’ять, враховуючи ігри на виліт. Дев’ять вісім п’ять дев’ять. Додай цифри, переверни підсумок, побачиш, що вийде, гівнюк.
Час гоум-рану. Три п’ятдесят вісім. Додай цифри хвилин. Тринадцять.
Телефонний номер, за яким дзвонили, щоб дізнатися рахунок кожного інінґу. ME 7-1212. М — тринадцята літера абетки. Додай п’ять цифр, добре знайома тринадцятка.
Візьми ім’я Бранка — отут йому вже почало зривати дах. Візьми ім’я Бранка і припиши до кожної літери її номер в абетці. Отут він почав думати, що божевіліє, як і брат, який розраховує шахові позиції чи ймовірності, чи що там цей хлопак робить. Візьми ім’я Бранка. «Б» — два. «Р» — вісімнадцять. І так далі, і тому подібне. Вийде тридцять дев’ять. Що таке тридцять дев’ять? Це число яке, якщо поділити на день місяця гри, дасть тринадцять.
Томсон одягає номер двадцять три. Відніми місяць року, думаю, розумієш, що вийде.
Двоє хлопців штовхали автівку, намагаючись її завести. Нік майже підійшов до них, щоб допомогти, та передумав. Тепер з бейсболом точно все, думав він, остання тонка нитка, що з’єднує його з іншим життям. Він побачив старигана в одязі священника, принаймні дуже подібному, у рясі, іноді в домашніх капцях або гребінчастому капелюсі, що носять священники, благословляючи довбані маси, і звичайний обшарпаний вуличний одяг.