«Доджерз» грали з «Джаєнтс».
Сімз поглянув на Феріш і сказав:
— Знаєте, у цих команд велика історія. До кінця п’ятдесятих це були нью-йоркські команди.
— Їхнє сонце покотилося на захід, так?
— Покотилося на захід, прихопивши з собою серце і душу Ніка.
Феріш поглянула на мене.
— Там нічого не залишилося. Натоді я вже не був уболівальником. Перегорів. Оце моя перша гра за десятиріччя.
— Ще й без звуку, — додав Ґлассик.
Велет Сімз замовив ще випивки й розповів Феріш про старих бруклінських «Доджерз». Сімз виріс у Міссурі, тож не все до ладу розумів. Лише місцевий міг пояснити, хто такі «Доджерз». Проте англійка не переймалася. Вона всмоктувала речі хімічно, інколи заплющуючи очі, щоб зосередитися на процесі.
— Нік, бувало, витягував свій радіоприймач на дах, — сказав Ґлассик.
Феріш обернулася до мене.
— У мене був портативний радіоприймач, всюди його тягав. На пляж, у кіно — куди я, туди й він. Мені тоді якраз шістнадцятий минало. І я слухав ігри «Доджерз» на даху. Мені подобалося бути на самоті. Моя команда. Крім мене, навколо не було жодного уболівальника «Доджерз». Я помирав усередині, коли вони програвали. Помирати на самоті дуже важливо. Інші лише цьому заважають. Я мав слухати на самоті. А тоді лише приймач скаже: жити чи померти.
Нелегко розумітися на бейсболі, якщо ти не виростав із цією грою, проте Феріш ставила доволі слушні запитання. І відповідати на них було складно. Ми, певно, скидалися на трьох математиків, яких так поглинула їхня надто витончена робота, що вони не зауважували, якою чудернацькою, безглуздою і неоднозначною є їхня термінологія. Ми билися над мовою і намагалися зробити її зрозумілою для сторонньої.
— Хтось бажає вина? — запитала Феріш. — Я б не відмовилася скуштувати місцевого вина.
— Вино — для слабаків, — сказав їй Сімз. — Ми заробляємо на життя миттям туалетів.
Ґлассик підкреслив, що інінґ — це інінґ з точки зору пітчера, який заробив три аути, але лише пів інінґу в ширшій схемі гри з дев’яти інінґів, де є верхня й домашня половини. І ті самі пів інінґу стають двома третинами інінґу, якщо пітчеру залишилося заробити ще один аут.
Я попросив офіціанта принести келих вина для нашої гості. Ґлассик повернувся до парадоксу з інінґами, але Велет Сімз його перепинив.
— Повернімося до «Доджерз», — сказав він. — Ми залишили хлопця з приймачем на даху.
— Може, поговоримо про щось інше? — попросив я.
— Ти маєш розповісти Джейн про те, що поставило хрест на твоїй кар’єрі запеклого вболівальника.
— Уже не пам’ятаю.
— Убило на смерть так, що ти вже до цього ніколи не повертався.
— То місцеві страждання. Про них не розповідають.
— Розкажи їй, — наполягав Сімз, — про гоумер Боббі Томсона.
Ввічливий погляд Феріш був сповнений надії. Вона чекала, що хтось розповість їй те, що матиме сенс. Тож Сімз розповів їй про Томсона і Бранку, і те, як люди досі кажуть одне одному, а вже понад сорок років минуло: «Де ти був, коли Томсон вибив гоумер?» Він розповів їй, як деякі з нас запам’ятали цю мить, зберігаючи її цілою і чіткою, і як сам Сімз бігав вулицями, чорний хлопчак, який навіть не вболівав за «Джаєнтс», почув гру на старому доброму КМОХ і вибіг з дому, горлаючи: «Я — Боббі Томсон, я — Боббі Томсон». Він також розповів Феріш, як люди стверджували, що були присутні на грі, хоча їх там не було, і як деякі з них щиро наполягали, що таки були, бо подія мала доволі проникливу силу, яка змушувала їх думати, що вони достоту були на «Поло Ґраундз» того дня або якими сильними, підшкірними були їхні відчуття.
— Невже подібне до Кеннеді? Де ви були, коли вбили Кеннеді?
Ґлассик сказав:
— Коли вбили Джей-Еф-Кея, усі розійшлися по домівках. Ми дивилися телевізор у темних кімнатах і розмовляли з друзями та рідними по телефону. Ми відокремилися та були на самоті. А коли Томсон вибив гоумер, люди стрімголов кинулися на вулицю. Вони хотіли бути разом. Можливо, то востаннє, коли люди через якусь причину мимовільно вибігли зі своїх помешкань. Якесь диво, щось приголомшливе. Наче підпис про закінчення війни. Не знаю.
— Я теж не знаю, — сказав Сімз.
Феріш поглянула на мене.
— На мене не дивіться, — сказав я.
— Але ж ти був на даху, так, коли він ударив м’яча?