Выбрать главу

Дитя відразу почало лементувати. Воно накинулося на свою сестру, лупцюючи її своїми маленькими кулачками.

— Ти, не бий моєї мамки, ти погана дівчина!

Лейла байдуже ляснула хлопця по щоці так, що він відлетів і впав на матір. Вона прикрила його рукою. В протилежнім кінці салону заплакав Мухаммед. Він випручався з рук няньки, підбіг до неї і став біля неї навколішки. Джордана охопила його другою рукою.

— Ці діти — твої брати,— сказала вона, долаючи гострий біль у попереку при спробі сісти. Вона підвела на Лейлу очі. — За свої гріхи ти відповіси перед Богом.

— Суко! — вуста Лейли розтягнулися в оскалі.— Вони — не мої брати. Вони діти американської шльондри!

— В Корані записано, що брати і сестри об'єднані своїм батьком,— сказала Джордана.

— Не цитуй мені Священну Книгу, хвойдо! — відрізала Лейла. — Поєднані справжні брати та сестри, а не ці, котрі, як ти зуміла впевнити мого батька, являються його власними. Я все це чула від своєї матері.

— Ти все ще робиш злочин супроти свого батька,— промовила Джордана.

Лейла засміялася.

— Мій батько підірвав довіру, яку я могла б до нього відчувати. Він зрадив свій народ і став спільником і знаряддям євреїв та імперіалістів.

Джордана здивовано усвідомила, що не відчуває страху за себе, тільки за дітей.

— Все буде добре,— прошепотіла вона їм. — Досить уже плакати.

— Устань! — крикнула Лейла.

Морщачись від болю, Джордана зіп'ялася на ноги. Пістолетом Лейла показала їм: ідіть уперед. Тримаючи Саміра на руці та ведучи за руку Мухаммеда, вона насилу пробиралася через салон.

— Віддай дітей няньці,— скомандувала Лейла.

Джордана глянула на неї.

— Роби, як я сказала! Квапся! А то їм доведеться корчитися від болю! — Лейла по-звірячому замахнулася.

Джордана мовчки віддала своїх хлопців няньці. Вони підвели на неї перелякані очі. Вона поплескала їх заспокійливо.

— Не бійтеся. Все буде гаразд.

Вона ледь не скрикнула від болю, відчувши, як цівка пістолета вп'ялася в її поперек. Коли вона обернулася, то побачила дивний вираз задоволення в очах Лейли. Вона стиснула уста. Ні, вона не порадує її, не застогне.

— А ти йди з Рамаданом до кабіни пілотів,— прошипіла Лейла.

Молодик змусив її іти попереду. Як тільки вона відчинила двері до кабіни пілотів, він різко штовхнув її всередину. Вона спіткнулася і впала на коліна, а він ускочив у вузький простір позад нею.

Капітан Гайяд, другий пілот Боб та бортінженер Джордж здивовано озирнулися. Джордж потягнувся до гайкового ключа, що був над головою.

З неочікуваною швидкістю Рамадан ударив його прикладом рушниці в обличчя, відкидаючи його назад на сидіння. З його розбитого носа зацебеніла кров.

— Не намагайтеся зробити яку-небудь дурницю,— кинув він своєю чіткою англійською мовою,— бо цим ви вгробите всіх, хто в цьому літаку.

Енді Гайяд глянув на нього, потім — на свого бортінженера.

— Ти — в порядку, Джорж?

Джорж кивнув, затуливши ніс носовиком. Джордана звелася на ноги.

— Де аптечка?

— В коробці, над сидінням Джорджа,— відповів Боб.

Вона взяла металеву коробку і відкрила її. Поквапом зірвала з кількох пакетів марлевих бинтів упаковку і подала їх Джорджеві. Тоді перевела очі на капітана.

— У Рауля глибоко розрізана щока.

Вона намірилася була йти до салону.

— Зачекай хвилину! — перегородив їй дорогу Рамадан. — Ти ще тут не скінчила. — Він повернувся до капітана. — Нас троє на борту і всі озброєні автоматичною зброєю та гранатами. Це дає нам право розпоряджатися літаком, ти це розумієш?

— Вас троє? — спантеличено спитав Гайяд.

— Лейла — одна з них,— сказала Джордана.

— Лейла? — Гайяд довго і протяжно свиснув. — Такого ще світ не бачив. Бути викраденим дочкою твого власного боса.

— Тепер, коли ви все зрозуміли, мусите виконувати мої розпорядження точно так, як я вам їх даю,— сказав Рамадан.

Гайяд зиркнув на Джордану. Вона кивнула. Він перевів погляд на молодика.

— Слухаю,— відповів він.

— По-перше, ти поінформуєш Бейрут, що плани польоту змінилися, ти запросиш дозволу на переліт з Лівану до Дамаска.

Гайяд занотував щось у записнику, який лежав поруч.

— Це є.

— Коли ми будемо летіти над Сирією, скажеш їм, що у нас знов помінялися плани, і запроси дозволу полетіти через Ірак до Тегерана.