— Тоді дозвіл даємо. Та рішення мусить бути справедливим і згідно із Святим Письмом.
— Воно буде більше ніж справедливим.
— Коли ти одружишся з цією жінкою, я б хотів, щоб ти представив її і її сина перед мої очі.
— Я зроблю так, як ви забажаєте, ваша величність.
— Усе залежить від волі Аллаха,— проказав старий. — Коли твій син досягне десятирічного віку, він наречеться моїм спадкоємцем. — Він нахилився, Бейдр поцілував його руку і піднявся. — Іди з миром, сину мій.
На їхньому весіллі Джордана потішила і здивувала його та його батьків, розмовляючи з ними арабською мовою. Потайки від нього вона найняла репетиторів і пройшла інтенсивний курс, тож зараз вона добре говорила по-арабському, але з чарівним американським акцентом, який придавав її мові майже музичності. Бейдр згадав, як його мати та сестри були просто в захваті від її волосся, як вони торкалися його, майже гладячи, захоплюючись його м'якістю та кольором золотистої пряжі. Він також згадав, який гордий був його батько, коли тримав у руках свого першого внука.
— Мій маленький князю,— промовив тихо Самір.
Після весільної церемонії вони рушили на прощу до Мекки, не через пустелю на верблюді, як то робили його батько та мати, а на реактивному літаку «Лір Джет», який подолав відстань за кілька годин, а не за кілька днів.
Вони стояли на спокійному тихому майдані поруч, одягнені в білі вільні хітони, подібно іншим прочанам, і, коли пролунав заклик до молитви, кожен розпростерся на землі перед Каабою — святим домом Аллаха.
Опісля, в літаку, по дорозі в гості до князя, він повернувся до неї, говорячи по-арабському: «Тепер ти справді — мусульманка».
— Я стала нею відтоді, як ми вперше зустрілися,— сказала вона. — Я просто цього не знала.
Він узяв її за руку.
— Я кохаю тебе, моя дружино.
Згідно з арабською традицією, вона піднесла його руку до своїх уст і поцілувала.
— І я кохаю тебе, мій повелителю.
— Якщо твій син має стати моїм спадкоємцем,— сказав старий князь,— ти збудуєш свій дім поруч з моїм, щоб я бачив, як він росте і розвивається.
Бейдр помітив переляк в очах, що виднілися над традиційною чадрою Джордани, яку вона одягала на офіційні зустрічі.
Він похитав головою, подаючи знак, щоб вона мовчала.
— Ви будете жити в будинку,— продовжував князь,— за стінами палацу, які відгородять вас від зла.
— Але ж моя робота, ваша світлість,— запротестував Бейдр. — Більшість часу я мушу бути в від'їзді.
Князь усміхнувся.
— В такому разі ти влаштуєш все таким чином, щоб приїжджати додому частіше. Для чоловіка бути занадто довго далеко від сім'ї — недобре.
Тієї ночі, в своїх покоях, Джордана говорила йому:
— Невже він серйозно? Тут мені немає чого робити. Я збожеволію.
— Це триватиме недовго. Деякий час ми вимушені будемо його улещувати, а потім я скажу йому, що потребую твоєї допомоги по роботі і він зрозуміє.
— Я не зроблю цього! — вигукнула вона. — Я — не арабка, якою можна понукати, як рабинею!
Його голос прозвучав холодно. Це була риса вдачі Бейдра, якої вона раніше не знала.
— Ти — дружина мусульманина,— сказав він,— і ти зробиш так, як тобі звеліли!
Можливо, власне тоді взаємини між ними почали змінюватися. Бейдр був вірний своєму слову. Та минуло шість місяців, перш ніж він зумів переконати князя в тому, що їм треба влаштувати домівку в іншому місці. До того часу шкода була вже заподіяна. Для них обох.
Між ними і їхнім коханням виросла невидима перешкода, і хоч вони намагалися зламати її, зробити цього так і не змогли.
Розділ тринадцятий
Джордані не спалося. Широко розплющеними очима вона вдивлялася в темінь, прислухаючись до його тихого глибокого дихання, яке долинало з протилежного боку королівського розміру ліжка. Нічого не змінилося. Навіть Джабірова штучка мрій не могла звести їх разом.
До того як вони побралися, їхній секс був сповнений теплоти та радісних ніжних відчуттів, незважаючи на те що деяких способів любові він не допускав. Він виціловував її груди, її живіт, та оральним сексом не займався. Багаторазово вона намагалася підвести його до цього, та хоча він і мав насолоду з того, що вона брала його устами, але ніколи не допускав, щоб вона займала домінуюче положення і могла контролювати їхні рухи. Не висловлюючи того словами, він дав їй зрозуміти, що речі, на які вона хотіла його наразити, були нижче його гідності як чоловіка. Чоловік ніколи не повинен потакати жінці.
Та все ж те суттєвої ролі не грало. Він був чудовим коханцем. Та невдовзі після їхнього одруження вона помітила зміни. Секс став майже машинальним. Він входив у неї майже без підготовки і швидко спорожнявся. Спочатку вона пояснювала це тим, що його виснажує робота. Князь ставив перед ним усе нові й нові завдання. Сфера його діяльності розповсюджувалася на всі країни західного світу, а його організація ставала дедалі складнішою. Поступово Бейдр зібрав когорту молодих людей, що, як і він, були близькосхідного походження і мали досвід роботи на Заході. Члени цієї когорти постійно проживали в країнах, які вони найкраще знали, і їхня робота полягала в тому, щоб вони стежили за його інвестиціями кожен день. Та Бейдр і сам мандрував від одного свого бюро до іншого, щоб приймати остаточні рішення і направляти розмаїті зусилля в одне зискове річище.