Розмова біля ресторану Шебраві йшла своїм ходом, поки не з’ясувалося, що Муса і Бахаа вже знали про іноземку та Салема Абу Хусейна, оскільки його родина й родина мера були пов’язані шлюбом. І мірою того, як текла чорна рідина, спливали деталі історії. Молоді чоловіки розповіли Шабані, що батько іноземки, пан Петрос, власник бару, до якого часто навідувався Салем. Там він побачив Маріку й закохався в неї, а дівчина закохалася в нього. Говорили, що він викрав її, коли пан Петрос не дозволив йому одружитися. Але правдою, за словами молодих людей, було те, що вони побралися з благословення її матері та батька.
— Як це взагалі можливо? — ударився в сльози Шабана. — Це не має сенсу для мене взагалі.
— Потерпи, ти ось-ось почуєш більше, — відповів Муса.
І було ще більше: батьки неохоче погодилися, дізнавшись, що Салем, жіночий залицяльник, спокусив їхню дочку.
— Як це могло статися? — знову запитав Шабана. — Він побачив її в барі, я це зрозумів. Але як йому вдалося до неї достукатися?
Відповідь була така, що тільки один Аллах знає.
— Цей хлопець — тигр, — сказав Шабана. — Він справжній чоловік! Замовляй нам ще пива, Бахао, тому що розмова стає солодшою, — продовжив він, перш ніж запитати: — Гаразд, а де цей бар?
— Бару вже немає, — відповів Муса, вказуючи на місце, де він був. — Якщо ти проїдеш залізничний переїзд, праворуч буде станція й телеграф, а потім, якщо продовжиш прямувати далі, то побачиш дерева сірісу зліва. Ось де був розташований Петросів бар.
— Я ніколи не знав, що в Абу Кабірі є бар, — зауважив Шабана. — Ти хочеш сказати, що я все життя їздив туди-сюди між Абу Кабіром і Кассимом і навіть не знав, що там є бар? Я, мабуть, був сонною мухою. Ой, лишенько! Гаразд, а пан Петрос — куди він подівся? Він помер чи що? — запитав він, у відповідь почув, що Петрос і його дружина переїхали до Ісмаїлії, щоб бути ближче до своєї дочки.
Тож чи варто йому йти на те місце, де колись стояв бар, щоб самому побачити його? Він деякий час вагався, перш ніж з’ясувати все у своїй голові. Чоловік вирішив, що немає сенсу шкодувати про те, що минуло, — слава Всевишньому — і немає сенсу псувати безтурботний стан, яким він почав насолоджуватися відтоді, як зустрівся зі своїми чудовими друзями й насолоджувався смачним обідом. «Ми живемо сьогоденням», — сказав він собі. Але як Салем Абу Хусейн отримав дівчину? Яка історія!
Віслюк знав дорогу до села. Він віз Шабану по околиці Абу Кабіра, з боку лісу, через залізничний переїзд у напрямку Кафр-Сакр. Побачивши канал ас-Саді, він повернув праворуч дорогою, потім прискорився без наказу й без удару п’ятою. Чоловік поклався на інстинкти віслюка, оскільки він відчував, що майже досяг місця призначення. Шість повних пляшок пива прийняв Шабана на груди, прохолодні й приємні. Усе було добре. Якби тільки він міг знайти постійне джерело цього пива! Але привезти його в село було неможливо, бо це було дорого, і заборонено. А якби його брат шейх Саїд знав, що він робив, і наклав шаріатське покарання для тих, хто вживає алкоголь? Кассими в основному пили воду, частіше воду Нілу з каналу, або підземну воду зі свердловини. У більшості випадків вони не згадували слово «алкоголь», а називали б його «вода». З контексту було б зрозуміло, що вони мали на увазі, і коли вони хотіли натякнути, що хтось вживає алкоголь, вони говорили «він п’є воду», щоб вирізнити його з-поміж інших.
Це був історичний день, коли Халіль почав продавати мінералку «Spatz» у своїй крамниці, зберігаючи її прохолодною у великому глиняному чані у воді, оскільки лід був доступний лише в Абу Кабірі. А що пили християни в сусідніх селах? Їхня релігія дозволяла їм уживати алкоголь. Так скільки вони випивали? Навряд чи вони могли собі це дозволити, оскільки вони були переважно бідними фермерами, як і більшість мусульман.
Річ у тому, що опіум був єдиним порятунком для Шабани, якби йому не пощастило зустріти Мусу та Бахаа в Абу Кабірі. І знову він запитував себе: як Салему Абу Хусейну вдалося отримати дочку іноземця? Кожен в Абу Кабірі знав одне одного й те, що вони робили в будь-який час доби, і закоханим просто ніде було сховатися. Він бачив її в барі, так. Але коли вона була в барі, то була під пильним оком матері й батька. То як же йому вдалося домогтися її, самотужки завоювати? Сам Шабана не зміг самотужки спокусити циганку Шагіру, хоча вона була поруч, в одній кімнаті. З самого початку він відчував щось між ними, відтоді, як вона танцювала під такт його барабанів. Він бачив це в колиханні її сідниць і тремтінні її грудей, і всі сумніви розвіялися, коли він побачив її в гашишній кімнаті у весільну ніч. Вона сиділа за спиною свекрухи й крадькома поглядала на нього. Коли він ловив її погляд, вона опускала очі додолу. Вона дивилася на нього, потім відводила погляд, потім знову на нього... і кальянний дим огортав усіх, окрім неї. У той час, як чоловік Шагіри, п’яний і охоплений втомою, прихилився головою до стіни, щоб поринути в сон, його мати залишалася непохитною з широко розплющеними очима, як сова, роблячи тягу за тягою, не моргнувши й оком. Гашиш не зміг її узяти — не дай Боже! — хоча це підкорювало Шабану. Він почав уявляти, що пішов з Шагірою в поле за мечеттю, і коли вони досягли покинутого місця біля озера, яке, на думку кассимів, було колись густонаселене, він кинув жінку на землю і ліг на неї, непомічений ні людьми, ані джинами.