— Мідхате, у чому проблема? Ти вмієш плавати, тому нічого не залишається, як бути сміливим.
— Я знаю, що таке купання в каналах, — відповів він. — Цього я навчився у своєму селі.
— Хіба купання в каналах справжнє купання? Це називається хлюпання. Пішли зі мною. Просто спробуй.
Вона тримала його за руку й бачила, що він тремтить. Тоді вилізла з води й повернулася з надувним гумовим кругом, який закинула на глибину. Мідхат пішов за нею.
— Я хочу, щоб ти відпустив круг і поплив на спині, — сказала вона. — Я хочу, щоб ти став спокійно, з витягнутими по обидва боки руками й не рухався. Не бійся, я тут з тобою.
Трохи повагавшись, він підкорився її вказівкам і перестав боятися, коли зрозумів, що може легко плавати, доки він залишався в цій позі. Далі вона наказала йому встати у воду й учепитися за круг, що він і зробив.
— Тепер відпусти круг, але рухай ногами та руками, як це роблю я, — сказала вона. Він намагався скопіювати її, але втратив рівновагу й почав тонути.
— Я сказала тобі рухати ногами та руками й не зупинятися. Не намагайся торкнутися землі навшпиньки.
Він помітив, що її рука обвивається навколо його талії, і побачив поруч зовсім іншу Сальву — Сальву, яку він не впізнавав. Вона вже не була тією худою дитиною з ластовинням. Він скористався можливістю й поцілував її в щоку.
— Ти грубий хлопчисько! — крикнула вона на нього. — Мені поскаржитися на тебе тітоньці Маріці?
Йому довелося вибачитися, і вони продовжили урок плавання.
— А тепер пливи й не бійся, — сказала вона, — Слідуй моїм порадам, а я тут, поруч.
Вона зайшла у воду перша, він поплив поряд із нею без сторонньої допомоги, поки вони не досягли берега. Ось вона, щойно вийшла з води, дівчина в розквіті юності. Вони йшли пліч-о-пліч, її плече торкалося його плеча, коли вона витрушувала своє мокре руде волосся. Наче вона зберігала для нього свою чарівність. А чорний купальник — їй подобався чорний колір — дуже личив їй і вдало обтягував тіло. Вони відійшли від берега, не промовивши жодного слова, ніби знали, що там на них щось чекає. Вони йшли брукованою стежкою, поки їхні ноги не втопилися в пісок, і водночас зупинилися, обидва мовчки, стоячи між жовтим піском, небом та озером. Те, що чекало на них, висіло в повітрі, наче птах, що кружляв над ними. Вона підійшла ближче й притиснулася до нього, і це був їхній перший поцілунок, а за першим поцілунком слідував інший, довший і глибший, щоб утамувати спрагу, що спалахнула. До того дня він не знав, що поцілунки також можуть означати обмін слиною й зізнання в коханні через поєднання губ, тож коли і як Сальва опанувала це мистецтво? А чому б і ні? Чи не казав К’єркегор, що Бог дарував чоловікам слова, а жінкам дарував красномовство поцілунку? А яка вона була красномовна! Як він міг її покинути?
Думки Салема й Маріки різнилися.
— Не турбуйся. Ми заручимо тебе з дочкою пана Хусейна Асаада, — сказав він. — Дівчина гарна, у неї диплом бакалавра фармації, вона з хорошої родини, а її батько мій друг.
— Я не проти, — була відповідь. — Але знаєте, я не хочу одружуватися традиційним способом. Я маю познайомитися з дівчиною, перш ніж робити їй пропозицію.
— Не хвилюйся, — заспокоїв його Салем. — Ми підемо й познайомимося з родиною. Потім вони прийдуть до нас, а ми до них, і ти зможеш побачити дівчину кілька разів. Поступово ми зможемо переконати їх дозволити вам погуляти разом, навіть якщо це буде з її братом чи сестрою, принаймні для початку. Ти знаєш єгипетські традиції. Крок за кроком. Ми робитимемо кроки поступово. І тоді Аллах допоможе врешті.
У будинку пана Хусейна Асаада їх зустрічали пишно, і відразу ж беззаперечно запанував святковий настрій. У вітальню зайшли мама, брат та дві сестри Санії. Потім увійшла Санія, одягнена в довгу сукню, тримаючи склянки з рожевим соком. Було очевидно, що родина знала причину візиту й була повністю готова. Пан Хусейн заговорив першим, звертаючись до Салема.
— Ви знаєте, що ваш син, Мідхат, схожий на нашого сина, і вам тут дуже раді.
Коли всі закінчили свій шербет, він сказав:
— Але чи не варто читати «Фатіху»?
Коли пан Асаад простягнув руку, щоб прочитати перший розділ «Куран», Мідхат здивовано глянув на Салема — хіба вони не погодили, що не буде жодної офіційної домовленості до взаємних візитів? Проте Салем нахилився до нього й прошепотів: «Протягни руку», тож йому нічого не залишалося, як покласти свою руку в руку пана Хусейна. «Фатіха» була прочитана, і мати Санії встала й випустила довгий, вібруючий вигук. Тоді старший брат Санії дістав фотоапарат: «Треба сфотографуватись». Мідхат опинився перед камерою поряд із нареченою, яка поклала руку йому на плече, тому з ввічливості обхопив її за талію.