— Луїзо, крута куртка! — Лілі виставила вперед ногу в моєму зеленому блискучому черевичку. — Чому ти не носиш нічого з цього? У тебе повно чудернацького одягу — а ти ходиш у джинсах та майках. Страшенно нудно.
Вона пішла в мою спальню і за хвилину повернулась у моєму золотистому комбінезоні в стилі сімдесятих, який я колись носила з коричневими чобітьми.
— Ти тільки подивись на це! Я страшенно хочу й собі такий!
— Зніми їх, — гаркнула я, коли до мене повернулася мова.
— Що?
— Зніми колготки. Знімай. — Мій голос звучав придушено, його важко було впізнати.
Лілі глянула на чорно-жовті смугасті колготки на своїх ногах.
— Ну слухай, у тебе ж тут справжній вінтаж! «Biba», DVF. А ота фіолетова штука схожа на «Шанель». Ти взагалі знаєш, скільки це коштує?
— Зніми колготки.
Сем, мабуть, відчув моє напруження, тому почав штовхати мене вперед:
— Слухай, давай зайдемо у вітальню і…
— Я з місця не зрушу, доки вона не зніме колготки.
Лілі скривилася.
— Господи, нічого з мухи слона робити.
Мене аж трусило від люті. Лілі стягла з себе мої бджолині колготки, смикаючи ногами.
— Обережно!
— Та це ж лише колготки!
— Це не лише колготки. Це… подарунок.
— Це все одно лише колготки, — пробубоніла вона.
Нарешті вона їх зняла та жбурнула чорно-жовтою купкою на підлогу. З іншої кімнати долетіло клацання плічок — Лілі поспіхом повертала на місце мій одяг.
За мить вона повернулась у вітальню в ліфчику та трусиках, почекала, доки ми звернемо на неї увагу, потім напоказ повільно натягла через голову коротке плаття, гойдаючи худими блідими стегнами. Наостанок вона солодко мені посміхнулася:
— Я до клубу. Можеш на мене не чекати. Рада була вас знову бачити, містере…?
— Філдінґ, — підказав Сем.
— Містере Філдінґ. — Вона знову мені посміхнулася — хоча її гримаса мало була схожа на посмішку.
Хряснули двері — і вона зникла.
Я непевно зітхнула та підібрала колготки. Умостившись на дивані, я почала обережно їх розгладжувати, перевіряючи, чи немає затяжок або дірок від цигарки.
Сем сів поруч.
— Ти як?
— Ти, мабуть, думаєш, що я божевільна. Але вони пода…
— Не треба пояснювати.
— Я була іншою людиною тоді. І вони багато значили… я… він подарував… — Мій голос урвався.
Ми мовчки сиділи в тиші. Я знала, що треба щось сказати, але слова не йшли. У горлі засів величезний клубок.
Я зняла Семову куртку та простягла йому.
— Я в нормі. Можеш їхати.
Я відчувала його погляд, але не підводила очей від підлоги.
— Ну, тоді я пішов.
Не встигла я й слова сказати — його вже не було.
14
Того тижня я спізнилася на зустріч «Жити далі». Уранці Лілі приготувала мені каву як вибачення, потім розлила зелену фарбу на підлогу в коридорі, кинула на кухні упаковку морозива, яке розтало, забрала мої ключі від квартири (бо не змогла знайти своїх) разом із ключем від машини, який там висів, а ще брала мою перуку на вечірку без дозволу. Перуку я знайшла на підлозі в її спальні — на моїй голові нейлон набував чудернацького вигляду і нагадував староанглійську вівчарку за сороміцькою каверзою.
Коли я зайшла в церковний хол, усі вже сиділи. Наташа люб’язно посунулася, щоб я могла сісти на стілець коло неї.
— Сьогодні ми поговоримо про ознаки того, що починаємо рухатися далі, — оголосив Марк, тримаючи кухоль із чаєм. — Це не обов’язково щось велике — почати нові стосунки чи викинути одяг. Навпаки, нехай це буде щось незначне, що стане ознакою процесу. Ці дрібниці часто взагалі не помічають або ж не хочуть помічати через почуття провини.
— Я зареєструвався на сайті знайомств, — сказав Фред. — Називається «З травня по грудень».
Почувся довгий схвальний, дещо здивований гомін.
— Це дуже добре, Фреде. — Марк ковтнув чаю. — З ким ти хочеш там познайомитися? Хочеш знайти собі компанію? Ти казав, що тобі особливо не вистачає прогулянок у неділі, бо ні з ким більше ходити. Ви з дружиною наче ходили на ставок із качками?
— Та ні, це для сексу по інтернету.
Марк вдавився чаєм. Повисла пауза. Хтось передав йому серветку, щоб витерти чай зі штанів.
— Секс по інтернету. Усі ж це роблять? Я зареєструвався на трьох сайтах. — Фред почав загинати пальці: — «З травня по грудень», це для молодих жінок, які люблять старших чоловіків, «Солодкі татусі» — для молодих жінок, які люблять небагатих старших чоловіків, а ще «Гарячі жеребчики». — Тут він зробив паузу. — Цей наче як для всіх.