Діти знову завели цю саму гру. Дояр потер потилицю. Почувся втомленим, дарма що був ранок. Відштовхнувся від кедра й сів навпочіпки.
«Самі Соломони в цьому місті, — знехотя подумав він. — Соломонова крамниця, Лютер Соломон (не родич крамареві), Соломонів Стрибок, а тепер діти співають «Соломоне, любий, не покинь мене» замість «Любий мій, коханий, не покинь мене». Навіть назва містечка звучить подібно: Шалімар, а містер Соломон і решта вимовляють її «Шалімон».
На Дояревому тімені неначе мурашки заворушилися. Джейк, єдиний любий Соломонів син? Джейк? Дояр напружено прислухався до співу. Так звався один із тих, кого слід було розшукати. Джейк, що жив у Шалімарі, як і його жінка Сінґ.
Сівши, він чекав, коли дітлахи повторять строфу. «Ком буба єл, ком буба тамбі» — це не мало ніякого змісту. А ось «Чорношкірая жінка впала на рінь» — це вже має глузд. Ще один набір слів, а тоді «Розбилась, розкинула руки, амінь». Тепер хлопчик у середині кола закрутився швидше, відповідно до швидшого темпу пісеньки: «Соломон і Райнер Белалі Шалут»...
Знову Соломон. А Райнер? Може, Райна? Чому таке знайоме це друге ім’я? Соломон і Райна. Ліс. Полювання. Соломонів Стрибок і Райнине провалля. Місця, до яких чи повз які йшли мисливці тієї ночі, коли застрілили рись. Із провалля Дояр почув звук, подібний до жіночого плачу. Кальвін пояснив, що це відлуння. Вважають, що це плач Райни.
Ну а решта — Белалі... Шалут... Яруба? Якщо Соломон і Райна — імена людей, то й ці слова можуть бути іменами. Строфа закінчується зрозумілими словами. «Двадцять одне, а останній Джейк»! А тоді на вигук «Джейк!» (мабуть, той єдиний син Соломона) хлопчик у колі перестає крутитися. Тепер Дояр зрозумів: якщо палець хлопчика ні на кого не показує, то гра починається знову. А якщо покаже на когось, то діти клякають і співають пісню Пілат.
Дояр видобув гаманець і вийняв з нього авіаквиток. Не мав чим писати, авторучка залишилася в піджаку. Треба слухати й запам’ятовувати. Заплющивши очі, він зосередився, в той час як діти, невтомні й охочі ще і ще повторяти цю ритмовану пісенну гру, починали її знов і знов. І Дояр запам’ятав усе, що вони співали.
Дояр мало не крикнув, почувши «Узяла її Гедді в червоних дім». Гедді була бабуся цієї Сюзан Берд з боку батька. Отже, Гедді доводиться мамою Сінґ. «Червоних дім» — це, напевно, натяк, що Берди — індіанці. Ну звичайно ж! Сінґ була індіанка чи метиска й називалася Сінґ Берд. Та ні, її індіанське ім’я було Singing Bird — Співоча Пташка! А її брат Кровелл, мабуть, мав ім’я Crow Bird, тобто Ворон. Свої індіанські імена вони змінили на англійський лад. Ось Дояр і розпізнав у пісеньці чотири ймення. Соломон, Джейк, Райна й Гедді. Є також натяк, що Гедді була індіанського походження. З цього випливає, що Джейк і Сінг родом із Шалімара, як про них і казала Серс. Тут неможливо помилитися. Ось ці діти співають історію Дояревого роду! Роздумуючи, допасовуючи складові частини цієї головоломки, Дояр підмугикував дітям і час від часу підсміювався.
Соломон був батьком Джейка. Чи справді Джейк закружляв і злетів до самих вишин? Чи це він залишив дитину білим людям? Ні. Якщо опертися на слова «Соломоне, любий, не покинь мене», то саме Соломон, а не Джейк відлетів, тобто помер або виїхав. Напевно, просив його залишитися Джейк або ж ця дитина. А хто ця чорношкіра жінка, що впала на рінь? Чому так сталося? Може, розбилася з відчаю. Може, хтось забрав її дитину спершу до білих, а тоді до індіанців? Може, ця жінка — Райна, що досі плаче в проваллі? Чи доводилася Райна Соломонові дочкою? Може, вона мала нешлюбну дитину й батько... Ні. Вона плаче за Соломоном, а не за дитиною. «Соломоне, любий, не покинь мене». Напевно, він був Райнин коханець.