— Бензин!!! – заволав Борланд і зробив страшні очі, після чого кинувся на землю.
Шоломи «воїнів» трохи гойднулися — очевидно, мотоциклісти машинально поглянули на бензобаки. Ні фіга вони не сидять
на наркоті, подумав Борланд. Нормальні, розсудливі хлопці. Добрі наїздники. Може, навіть із сім'ями.
Вихоплювати пістолет Борланд відмів не гірше Клінта Іствуда. Одна куля дісталася першому «воїну», ще дві другому, ще
дві — знову першому. Пістолет заклинило. Ні, ну ти тільки поглянь.
Одна з куль потрапила першому «воїну» в шию, він щось захрипів і впав як мертвий. Другому дісталися обидві в груди.
Він захитався, впустив «узі», але навіть не повалився з мотоцикла.
«Бронежилет», — зрозумів Борланд. Підкинувши своє тіло на ноги, немов пружина, він вихором промайнув до «воїна» і
збив його в стрибку ногою, як в якійсь старій комп'ютерній грі.
Секунда — і в руці Борланда опинився ніж, який миттєво обірвав життя мародера. Очистити ніж, увіткнувши його в землю,
відправити його до піхов, схопити «узі», зірвати з трупа запасні обойми — ще три секунди. Борланд осідлав мотоцикл зі все ще працюючим мотором і помчав далі до Кордону. Він знав, що до безпечної точки їхати не
більше хвилини. Мародери на Кордон не сунуться. Дуже вже багато там вільних сталкерів і бойовиків з клану «Чисте небо». Та і не люблять мародери ризикувати без причини.
Стрільба за пагорбом продовжувалася, але ближче не ставала — схоже, шестірки Лаваша навіть не думають переслідувати його.
Пояснення прийшло відразу в той момент, коли звуки мародерських «калашів» були розбавлені пострілами штурмових «громів».
Борланд навіть дозволив собі широку усмішку. Схоже, що «долговці» все ж таки вирішили прикрити його хоча б від піших мародерів,
помітивши атаку «Воїнів Зони» і здогадавшися, що їх добродійнику Борланду поодинці доведеться зовсім туго. В «Долгу» борги
віддають.
«Сталкер! Вступи у долг»! Допоможи мирним людям!» — усміхнено подумав Борланд. Його настрій стрімко підіймався. Непогана
приказка, потрібно буде запропонувати її «долговцям» для пропаганди.
Борланд проїздив вузьку ділянку між двома пагорбами, коли ліворуч і праворуч пролунав тріск двигунів. З обох боків злетіло по
два мотоциклісти. Четверо «воїнів Зони», вершників Апокаліпсису, пролетіли над Борландом, обсипавши його градом куль які майже досягли мети. Майже, але все таки не досягли. Стріляли на попередження, кулі розривали землю, позначаючи смертельну
лінію фонтанами грунту, які малювали в голові Борланда оптимальну траєкторію. Гідне випробування для гідного гонщика. Сіпнутися з мотоциклом убік, одразу ж перемістити вагу тіла на інший, кілька разів скинути і додати швидкість, і все за півтори
секунди — звичайна людина встигла б припуститися декілька десятків помилок, кожна з яких виявилася б фатальною. Але звичайна людина не проходить серію жорстких тренувань з участю мотоциклів і спорт-карів, не бере участь в стріт-рейсінгу
на вулицях нічного Києва по стрічній смузі, не ганяє на мотоциклі опівночі по преріях з вимкненими фарами. І не потрапляє під обстріл чотирьох стволів одночасно.
Свист куль припинився. Борланд виграв другий заїзд. Часу на третій у «воїнів» не залишилося, подумав він майже злорадно.
Злорадство було передчасним. М'яко приземлившися на землю, «Воїни Зони» зразу ж розвернулися і помчали навздогін. Про
це красномовно свідчили звуки коліс на грунті і наростаючих обертів двигуна. Проклинаючи залізного коня за відсутність дзеркала заднього огляду, Борланд ризикнув злегка пригальмувати і на мить обернутися
через плече. Гонитва була метрах в тридцяти позаду. Дуже багато для стрільби з однієї руки в русі, але біс його знає...
В чотири стволи запросто можуть покласти.
Одинокий шлагбаум, що служить межею між Смітником і Кордоном, вже виднівся вдалині, як на дорозі виник невеликий вихор
із зеленого листя. Нова аномалія з властивою Зоні підступністю з'явилася на цьому місці всього годину тому оскільки Борланд ранком її не бачив. Був би він пішки і без хвоста за спиною, запросто обійшов би по десятиметровій дузі, і
все тут. Міг би помітити її і зараз, якби аномалія була дорослою і великих розмірів. Тепер же він помітив її надто пізно.
Коли Борланд приготувався різко повернути ліворуч, хоч і ризикував впасти з мотоцикла, то відчув сильний удар в спину.
В звичайних умовах куля з «узі» прошиває людину навиліт, але, пущена в русі і навздогін цілі, що рухається вона втратила початкову енергію. До того ж між смертю і тілом їдучого сталкера, були рюкзак і укріплений комбінезон.