достріляв обойму в щільний лоб звіра, який повалився як мертвий за півметра від Борланда.
— Непогано, — оцінив Борланд, навіть не ворухнувшись. — На щось ти годишся. Автомат перезарядити не забудь.
— Ти знав! Знав про кабана!
— Авжеж, це ж я заховав його в кущах.
Ельф замовк, зрозумівши, що сказав дурість. Сталкери, по черзі дивлячись на убитого кабана, прямували подалі від зловісного
Агропрома у бік Звалища.
— Що у нас далі? — запитав Марк, порівнявшися з Борландом.
— Ти платиш, ти і музику замовляєш. Ей, хто там на дереві сидить?
— Де, — запитав Марк, піднімаючи погляд до розкидистих гілок завитого спіраллю дерева.
— Так ніде, він вже пішов. Ти щось говорив про Темну Долину.
— Вірно, це наша чергова мета, — відповів Марк, машинально примічаючи осторонь Пташину Карусель і одразу ж викидаючи її
з області уваги. — Але, якщо щось не в'яжеться, або команді потрібно передихнути, можна піти туди завтра.
— Навіщо ж, — вимовив Борланд і поправив ремінь «грому», що перекрутився, на плечі. — На завтра в мене свої плани. Поголитися,
музику послухати, кіно подивитися. Пропустити стаканчик-другий.
— Ти наді мною знущаєшся?
— Всього лише відзначаю той факт, що експедиція наша триває години півтори, не більше. І відправлятися на відпочинок,
коли навіть Сонце до ладу не зійшло, рано. Якщо твоя X-18, як ти говориш, дійсно існує то ми цілком можемо сьогодні все встигнути і потім всю ніч поправляти здоров'я в барі «100 рентген» на півночі. Тільки давай
без нових пригод цього разу.
— Повністю згоден, — коротко відповів Марк.
На підході до виходу на Звалище Борланд зупинився і підняв руку. Команда завмерла на місці. Ведучий не віддав ніяких
вказівок.
— Що там? — тихо запитав Марк.
— Біс забирай, — сказав Борланд. — Чорти б їх вхопили...
— Що ти чуєш?
Борланд обернувся.
— Всім за мною, — сказав він. — І щоб швидко і тихо.
Команда дісталась вслід за Борландом до залізничних колій, які витікали з робочого кута інституту і ховалися в темному
тунелі. Сталкери перетнули три колії і піднялися на високий пагорб, де за вказівкою ведучого залягли, втиснувшись в землю.
— Навіщо ми... — почав Марк, але Борланд підніс палець до губ, дістаючи другою рукою потужний бінокль. Шестеро інших сталкерів
наслідували його приклад.
Почулось бурчання мотора, і по дорозі, ведучій на Звалище, у бік інституту проїхав військовий джип з відкритим верхом,
в якому знаходилося четверо фігур в обмундируванні елітних військ, які охороняли Бар'єр. За джипом бігло ще шестеро військових в дві колони. Потім виїхав БТР, на якому сиділо двоє. Завершували колону два нові
джипи, із кожного з яких на ходу зіскочило по солдату, які одразу ж стали в бойовій готовності на пост з боків дороги.
— Що вони тут роблять? — запитав Марк.
— Без поняття, — відповів Борланд похмуро.
— Може, почули постріли дезертирів?
— В Зоні стріляють на кожному кроці. Прориву Бар'єру теж ніби ніде не спостерігається. Біс його знає, що відбувається.
Але назад нам вже не пройти.
— А якщо зняти отих двох? — запитав Ельф. — У вас же стволи з оптикою.
— Я тебе просив пащеку відкривати? — гаркнув Борланд. — Стріляти у військових вкрай не рекомендується. До речі, дякую,
що поклав того кабана зі своєї пукалки. Ні в кого з нас безшумних іграшок немає. Зараз би вистрілили, дали про себе знати,
і все. Кінець сімці передчасно почивших сталкерів.
— Домовитися? — запитав Марк, дивлячись на підтягнуті, дебелі фігури військових, що стояли край дороги.
— Це військовий рейд, — пояснив Борланд. — Рідкісне, але цілком звичайне явище. Якою б не була його мета, під час рейду
всім краще триматися від солдафонів подалі. Пристрелять на місці і не запитають, як звали і куди слати листівку. Що з приводу «домовитися», то в будь-якій армії завжди є ті, хто вище, і ті, хто нижче. Не по зросту, звичайно. І ті,
і інші охоче беруть на лапу, якщо знати, що дати. От тільки проблема: ніяка з груп не стане домовлятися на очах у іншої. Отже це не варіант.
— Тихо підкрадатися і знешкоджувати, — запропонував Технар.
— Можна було б ризикнути, проте цілком очевидно, що ця пара тут не єдина. Дивіться, далі злізло ще двоє. Значить, і на
вході теж оточення. Боюся, що нас натуральним чином обклали. Якщо вони когось шукають, то почнуть прочісування і знайдуть нас дуже скоро.