— Пробач, брате, — сказав мародер. — Я не хочу виявитися на твоєму місці.
— Не виявишся, — Борланд в пориві збудження зробив крок вперед. — Капкан все зрозуміє, точно говорю, все зрозуміє! Невже
не бачиш? — він судорожно ковтнув. — Він тебе для того і послав, щоб ти мене замочив при спробі до втечі! Перевіряють тебе
братику! Ти дозволиш їм зробити це зі мною?
Мародер з гримасою похитав головою.
— Замовкни, — сказав він.
— У тебе є мати? Дружина? Діти? Ти хочеш вибратися із Зони людиною?
— Пащеку закрий! — заволав мародер і замахнувся, щоб ударити Борланда, але той кинувся вперед і притиснув мародера плечем
до грат, видаючи плачущі звуки.
— Брате, пожалій, не губи душу свою! — нив Борланд, якого мародер прагнув відштовхнути від себе. Краєм ока сталкер помітив,
як другий бандит опустив автомат і йшов до них на допомогу напарнику. — Адже ж всі там будемо! А він запитає тебе: «Що ти в житті не зробив?» — а ти і відповіси: Не «навчився сам знімати наручники»!
Рука Борланда з висячим на ній браслетом врізалася мародеру в живіт. Плечем Борланд не дав йому зігнутися. Другою рукою
сталкер витягнув у бандита ніж, миттю відсунувся і різнув мародера по шиї, відчого той схопився за горло і осів дивлячись здивовано на Борланда і видаючи булькаючі звуки.
Перекинувши ніж в праву руку, сталкер схопився лівою за крайні до проходу грати і вилетів на другого мародера, нерішуче
піднімаючого автомат. Один рух — і лезо різнуло по пальцях, що тримали ствол. Борланд упустив ніж схопив автомат і через секунду бандит лежав на землі, оглушений прикладом.
Швидко обшукавши лежачих, Борланд зняв з них чотири обойми до автомата, а оглушеному довелося також розпрощатися з чорною
накидкою. Замаскувавшись і накинувши капюшон, Борланд пішов вгору по сходах, сутулившись і човгаючи ногами. Він не знайшов ніякої ганчірки, щоб замотати наручники на лівій руці, і незграбно спробував прикрити їх рукавом.
На наступному поверсі він вийшов в сирий коридор. Все говорило про те, що будівля цілком є недобудовою радянських часів.
В дверних отворах так само виднілися грати, зварені поспішно замість дверей. Половина були прикриті але замків не було ні на одних. Борланд обережно пройшов мимо грат, заглядаючи в кожну кімнату. В деяких лежали матраци,
розстелені і скручені, ще в парі кімнат стояли бочки, в яких пихкав слабкий вогонь. Не було видно жодної людини що наводило на неприємні підозри. Будівля явно була жилою, і Борланд був майже впевнений, що всіх мобілізували на урочистий
захід з приводу його страти. Значить, скоро сюди прийде натовп мародерів стурбований довгою відсутністю посланих за ним людей.
Але куди йти безпечніше всього, Борланд не знав, тому просто рухався уздовж стіни, прислухаючись до кожного шороху.
Довго йти не довелося. Двері в самому кінці відкрилися, коли Борланд вже дістався до них. З’явилася чиясь голова, потім
дуло короткоствольного автомата, і перед сталкером з'явився Ельф.
Борланд поглянув йому в очі. Довговолосий хлопець подивився на нього з подивом, злегка повернув голову, не в силах відвести
очей, і спробував щось сказати.
Борланд гмикнув.
Потужніший удар ногою в сонячне сплетіння під кутом в шістдесят градусів з викидом енергії вибив Ельфа назад, через двері,
які зірвалися з петель, прямо на кам'янисту терасу. Борланду стало набагато краще.
Ельф стукнувся головою об бетон, не в силах навіть вдихнути. Автомат «Гадюка-5» відлетів убік. Борланд зробив два повільні
кроки, порівнявся з виходом і різко стрибнув вперед приземлившись на Ельфа - коліном правої ноги на живіт і ліктем руки на шию.
— Не задавати питань, на які знаєш відповідь, — повторив він слова Капкана.
Удар за ударом, Борланд методично бив поваленого супротивника в обличчя. Ельф спочатку видавав невиразні звуки, потім
перестав. Очі його закрилися.
Борланд перевів дух і вперше озирнувся, злегка жаліючи, що не зробив цього раніше. Навколо не було ні душі. Місяць все
так само яскраво освітлював околиці. Сталкер зафіксував погляд на декількох недобудованих житлових корпусах, на двох вежах
на довгому, ішовшому в пітьму неприступному парканові. Саме уздовж паркану йому належало рухатися, в пошуках будь-якої можливості
перелізти на ту сторону. Але для цього йому слід було пройти через розчищену від різного залізного непотребу ділянку території.
Борланд поглянув на Ельфа, що лежав без свідомості. Коротко розміркувавши, він підняв його із землі, накинув руку собі