суспільства, всі мізкокопання якого виглядають жалюгіднр. Єдине, на що тебе вистачає це побити до напівсмерті хлопця в три рази слабшого за себе.
Він поглянув на Ельфа.
— Здорово ти його розмалював, — похвалив він блідого Борланда. — Адже він не кинув нас, коли показав вхід в лабораторію.
Він почув постріли, зачаївся і спробував пробратися до тебе, щоб тебе звільнити. А ти з ним так погано вчинив. Недобре.
— Капкан говорив, — бурмотав Борланд. — Він говорив, що в моїй команді була його людина. Але я подумав на Ельфа.
— Ну звичайно, на кого ж ти ще міг подумати, — підтвердив Технар. — Бідний Ельф. Для всіх зрадник. Нам дуже пощастило,
що ми його зустріли, тобі не здається?
— Патрон загинув, — сказав Борланд, піднімаючи очі на нового ворога. — Його зарізав Саїд.
На мить обличчя Технаря спотворилося в гримасі безвихідності.
— Смерті Патрона я не хотів, — сказав він.
— Він загинув, — повторив Борланд, відчуваючи, як усвідомлення цього додає йому сил. — І в цьому винен ти. Ми всі
билися і віддали б за тебе свої життя, Технар.
— Значить, потрібно було віддати їх до кінця, — промовив Технар, знову напускаючи на себе цинізм.
— Все скінчено, — сказав Борланд, прагнучи переварити новий поворот речей. — Що б ти не планував зробити для Капкана,
він і його люди мертві. «Долг» зачищає Долину.
— Я що повинен сильно засмутитися з цього приводу? — запитав Технар.
— Вони пристрелять тебе, як свідчить їх кодекс.
— А хто взнає? — Технар знову вказав на Ельфа. — Ось це створіння побите і налякане. Але тепер воно може виявитись корисним.
Все, що знає Ельф, це те, що тебе не вбили, ти вибрався з камери і напав на нього. Який, по-твоєму він зробить висновок? Хто саме зрадник?
— Ти вважаєш, «долговці» подумають на мене? — запитав Борланд, подавивши недоречний сплеск відчуття гумору.
— О, великий «Долг», — протягнув Технар. — Завжди вдають, що їм є до чогось справа. Зборище пафосних дегенератів, свято
віруючих в потужність пробивної сили і свою благородну місію. Насправді їм глибоко до лампочки, що відбувається в Зоні.
Сьогодні їм заважають собаки і кровососи, завтра — мародери, післязавтра — сталкери. Їм завжди потрібен повний контроль над
Зоною, а якщо щось не виходить, то шукають цапа відбувайла. І їм неважливо, хто це буде. Якщо з двох до них вийде один тягнучи за собою труп другого, кине його до їх ніг і урочисто вимовить: «Це і є зрадник», вони радітимуть, як дітвора, коли
є на кого вказати пальцем перед злим вихователем. Думаєш, у «Долг» йдуть ідеалісти? Охороняти Зону від нас а нас від Зони? Вершити правосуддя? Чорта з два! У «Долг» йдуть ті, хто боїться воювати поодинці, йдуть заради красивих шмоток,
великих пістолетів і відчуття крутизни! До речі, ти правильно вчинив, що не прилучився до цього дитячого садочку. Зберіг хоч якісь залишки мізків.
— Навіщо тобі продовжувати все це? — запитав Борланд, майже повернувши собі самовладання. — Якщо ти працював на мародерів,
то, що б вони тобі не запропонували, це більше не має значення. Вони все одно розгромлені.
— Скажімо так, я працював не тільки на мародерів, — уточнив Технар. — Я працюю одночасно на всіх, хто представляє в Зоні
хоч якусь силу. На тебе я теж працював ці доби, можеш вважати це компліментом. Кожний мені довіряє, не знаючи що його проблеми теж викликані мною. Хіба ти досі ще не зрозумів? Якби я працював тільки на мародерських паханів, то невже
я дав би тобі «Гвинтар» і дозволив убити Лаваша? Та я б зробив би так, що гвинтівка вибухнула б в твоїх руках і ти подохнув би на Звалищі від радіації, оточений кланом «Воїнів Зони». Думай ширше, друже мій.
Лампи денного світла все так же буденно освітлювали кімнату, і Борланд із зціпленими зубами зрозумів, що, якщо йому вдасться
вижити і вибратися із Зони, то він ненавидітиме всі кімнати з цими лампами, із схожим столом, з подібною шафою. Звуки пострілів «долговців» раз у раз лунали десь внизу. Ніхто не біг до них, щоб втрутитися в цю безглузду розмову. Технар
частково мав рацію — нікому ні до кого немає справи.
— Значить, ти плануєш принести власні пояснення «Долгу»? — запитав Борланд.
— Звичайно, планую. Навіщо мені сваритися із цими милими людьми? Прийнявши їх подяку за допомогу в знищенні мародерів
і викритті справжнього зрадника, тобто тебе, я піду в глиб Зони, де зустрінуся з «грішниками» які будуть вдячні за знищення угрупувань Лаваша і Капкана. Потім здам і «грішників» клану «Воля». Далі — більше. Тебе
це хвилює?
— Навіщо? — запитав Борланд, стискаючи опущений ніж. — Тобі все це подобається?