Це створіння Зони сильно відрізнялося від сліпого пса. Воно було зрячим, більше розміром і швидше пересувалося, переважно
незвичайно довгими стрибками. Марк встиг побачити хижу гострозубу пащу на округлій морді перш ніж відскочив убік, коли псевдособака пролетів над ним.
— Не ховайся, бийся! — кричав хтось зверху.
Псевдособака збила у польоті купу жерстяних коробок, складених на її шляху, перш ніж торкнулася підлоги чотирма потворними
лапами. Вона розвернулася і знову понеслася на сталкера, розкидаючи скляні осколки. Марк знову ухилився підбираючи металевий прут.
— Стріляй, стріляй! — кричали глядачі.
Витрачати патрони без крайньої необхідності Марк не збирався. Псевдособака, немов втративши до нього інтерес, пройшла кудись
убік і зникла з поля зору. Це було однією з її звичок — удавано втратити інтерес до здобичі щоб атакувати раптово. Марк швидко заліз по ящиках вище і став вдивлятися. Собаки Зони ніде не було видно.
— Ви тільки погляньте! — верещав гучномовець. — Вони грають в хованки!
Хижак знову з’явився, шкірячись і гарчачи. Марк, від якого сталкери на балконах ніяк не чекали нестандартних дій,
перейшов в атаку. Пістолет він сунув в ліву кишеню, залізний дубець — в праву. Піднявши ящик він виставив його перед собою і кинувся на псевдособаку.
Галерка заревіла.
Мутант, не чекаючий нападу, вчепився зубами в кут ящика, обгризаючи дерево. Матеріал тріснув і тварюку закидало обломками.
Собака стрибнув вперед, але зустрів лише пустоту. Помітивши Марка вже осторонь, хижак люто стрибнув на нього.
Звичайний пес, не навчений належним чином, атакує завжди в стрибку. Псевдотварина Зони, зрозуміло, ніякого навчання не
проходила, і керувалася інстинктом, що успішно вистояв всі мутації. Тому Марк вірно передбачив дії розлюченої істоти — псевдособака стрибнув на нього з розгону, виставивши лапи з гострими
кігтями вперед.
Марк уникнув траєкторії нападу, обернувся навкруги своєї осі, витягуючи залізний прут і різонувши їм збоку по грубій, покритій
язвами шкурі. Пробити її таким чином було неможливо, але сталкер і не старався. Чотириногому мутанту, вистачило больових відчуттів і імпульсу, щоб впасти на підлогу і втратити секунду часу на те, щоб
опам'ятатися. Марк просто зробив крок до собаки, розтиснув пальці і прут впав хижаку на шию. Сталкер тут же придавив його
ногою притискуючи собаку до підлоги. Тварюка із затисненою головою вивернулася, встала на всі лапи і тут же отримала чотири кулі
з ПМ між гострих вух.
Глядачі підняли гамір, торохтіти так, що не було чутно, що саме вони кричать.
— Неймовірно! — випалив голос невідомого коментатора. — Марк переміг! Привітаємо його!
Марку коштувало великих зусиль стримати себе і не вистрілити по спостерігачах. Мертвий псевдособака лежав
перед ним на череві, розставивши лапи в боки. Сталкер зусиллям волі заспокоїв адреналіновий стукіт серця усередині себе
відвів погляд і повернувся до входу.
Він поняття не мав, куди він потрапив і що все це значить. В одному лише був упевнений: це не пов'язано з його особистими
секретами. На допомогу друзів йому розраховувати не доводилося. Його самого захопили грамотно і тихо. Він вже знав, хто саме.
Клан «Воля». Залишалося сподіватися, що з його групою все гаразд.
— Наш воїн йде! — злорадно тріщав голос зверху. — Куди він зібрався?! Випробування ще не закінчено! Піднімемо ставки
і дамо нашому герою більш гідного суперника!
Марк лише повів головою убік. Глядачі шуміли.
Вже знайомий звук лебідки привернув його увагу. В сутичці з псевдособакою Марк і не помітив, що порожня клітка пішла
вгору. Тепер вона поверталася — з новим монстром всередині.
Сталкер поглядом пошукав додаткову зброю, але нічого не знайшов.
— Другий раунд починається! — проголосив коментатор. — Що ж Зона приготувала для нашого героя?
Клітка почала розгойдуватися сильніше. Хто б не знаходився всередині, на місці йому явно не сиділось. Марк схопив пістолет
обома руками і прицілився, маючи намір випустити кулю перш, ніж істота виплигне.
Його розрахунки виправдалися. Клітка розкрилася завчасно, і Марк вистрілив. Зброя сіпнулася в його руці, і одночасно з
цим з клітки вилетіла сильно виснажена істота в залишках сталкерьского костюма і протигазом на обличчі. На секунду Марк похолов, вирішивши, що перед ним людина, але, подивившися на м'якість приземлення супротивника, зрозумів,
що помилився.
Це був снорк. Мутувавше створіння Зони, що зберегло зачатки інтелекту. Раніше снорки дійсно були людьми, але після перетворення