— Починайте, — наказав він.
Цей герць закінчився ще швидше, ніж попередній, але милосердним його ніхто не назвав би.
Слід віддати Кеймдалеві належне — він стрибнув у бій доволі відважно, але Гурік відбив його удар мечем. Дерев’яні клинки заскрипіли. Тоді, попри свої велетенські розміри, досвідчений воїн кинувся вперед швидко, наче змія, і підтяв супротивникові ноги. Хлопець падав із протяглим криком, який урвався, коли обід Гурікового щита з глухим стуком ударив Кеймдаля над очима й мало не вибив з нього всю тяму. Нахмурившись, Гурік наступив хлопцеві на руку, що тримала меча, і вдавив її підбором у пісок. Кеймдаль застогнав, половину обличчя йому обліпив пісок, друга половина була заюшена кров’ю з рани на чолі.
На думку Ярві, Кеймдаль іще ніколи не був кращим на вигляд, хоча дівчата й могли з цим не погодитися.
Молодий король обвів воїнів тим поглядом, яким мати, бувало, дивилася на раба, що не догодив їй.
— Очко на мою користь, — сказав Ярві й переступив через Кеймдалів меч, що валявся на піску. Покидаючи бойовище, він вибрав напрямок так, щоб майстер Гуннан був змушений ніяково посунутися з дороги.
— Це було нешляхетно, мій королю, — мовив до нього дядько Одем, рушаючи за ним. — Однак доволі кумедно.
— Я радий, що дав тобі привід для сміху, — пробурчав Ярві.
— Ба більше, ви дали мені привід для гордості.
Ярві скоса глянув на дядька й побачив, що той теж дивиться на нього, спокійно і рівно. Він завжди був спокійний і рівний, як свіжовпалий сніг.
— Славні перемоги оспівують у піснях, Ярві, але й безславні анітрохи не гірші, коли барди попрацюють над ними. А ось славні поразки — це лише поразки.
— На полі бою немає правил, — сказав Ярві, пригадавши, як одного разу почув ці слова від батька, коли той був п’яний і знудився кричати на собак.
— Саме так, — дядько поклав дужу руку йому на плече, і Ярві подумав, наскільки щасливішим могло би бути життя, якби Одем був його батьком. — Король повинен перемагати. Усе решта — порох.
Між богами й людьми
— ...Мати Сонце і Батько Місяць, осяйте вашим золотим і срібним промінням цей союз між Ярві, сином Лайтлін, та Ісріун, донькою Одема…
Велетенські статуї шістьох Великих Богів позирали вниз безжалісними гранатовими очима. Над ними в заглибинах, що колом охоплювали склепіння, поблискували бурштинові постаті Малих Богів. Усі вони оцінювально приглядалися до Ярві та — безперечно, як і він сам, — бачили його жахливу неповноцінність.
Він зібгав суху кисть, намагаючись втягнути її в рукав. Усі присутні в Залі Богів добре знали, що в нього на кінці лівої руки. Чи то пак чого там нема.
І все ж він намагався її сховати.
— Мати Море і Батько Земля, ущедріть їх вашими плодами і вашими дарами, пошліть їм щастя на погоду і щастя в бою…
Посеред зали на помості стояв Чорний престол, реліквія з ельфійських часів, до Божого Розламу, витвір невідомого мистецтва, викуваний із суцільної брили чорного металу, неймовірно витончений і неймовірно міцний. Незліченні роки не залишили на ньому жодної подряпини.
Місце королів — між богами й людьми. Занадто високе для такої жалюгідної істоти, як Ярві. Він почувався недостойним навіть дивитися на нього.
— Мати Війна і Батько Мир, даруйте їм силу витримати все, що приготувала їм Доля…
Ярві мав намір стати міністром. Без довгих вагань відкинути думку про жінку й дітей. Поцілувати праматір Вексен у старечу щоку, коли складе іспит, — оце й усі романтичні стосунки, на які він міг сподіватися. А тепер Ярві мав розділити своє життя з дівчиною, яку ледве знав.
Долоня Ісріун була наче нежива. Їхні руки пов’язали священним рушником так, що вийшов якийсь безформний вузол. Вони стискали одне одного за руку, були зв’язані та поєднані волею батьків і потребами Ґеттландії, і все одно здавалося, що між ними нездоланна прірва.
— Той-Хто-Пророщує-Сім’я, даруй їм здорових нащадків…
Ярві знав, про що цієї миті подумали всі гості. Не калік. Не одноруких нащадків. Він крадькома скосив очі на низеньку й тендітну дівчинку з волоссям пшеничного кольору, що мала стати дружиною його брата. Вона видавалась наляканою і, схоже, почувалася зле. Воно й не дивно, коли тебе змушують виходити за пів чоловіка.