Тема: Привіт
Привіт, Лео, Ви вже знову з нами, на Землі?
Щиро Ваша Еммі.
Дві з половиною години потому
RE:
Досі міркуєте, як пояснити собі, а головно МЕНІ Ваші нічні листи?
Нічого не варто пояснювати, Лео. Все, що Ви мені написали, отак ненавмисне, ненароком, — чудове, просто чарівне. Вам варто частіше напиватися, бо тоді Ви відкриваєте свою емоційну натуру, показуєте, якою щирою та відвертою, сердечною, пристрасною та палкою людиною Ви є. Отака неконтрольованість Вам на користь! А ще мені дуже приємно, що Ви так часто бажали мене поцілувати! Відповідайте мені, не баріться!! Мені дуже цікаво, що Ви скажете. Тверезий Ви щосили намагаєтеся не бути тим Лео, який показує своє справжнє єство під дією алкоголю. Сподіваюся, Лео не нудило.
Три години потому
RE:
Лео, агов!!! Не чесно отак зникати! Тут пахне чоловіком, який зранку відмовляється від слів, що їх палко шепотів жінці на вухо вночі в любовному запалі. А ще пахне звичайним, посереднім, нудним пустим чоловіком. Лео тут точно не пахне. То пишіть мені вже нарешті!!!
П’ять годин потому
AW:
Люба Еммі, на годиннику 22 година. Приїдете до мене? Я заплачу за таксі. (Я живу на околиці.)
Лео.
Майже дві години потому
RE:
Отакої! Любий Лео, зараз на годиннику 23.43. Мрієте чи вже спите? Якщо не спите, то маю кілька запитань:
1) Чи справді хочете, щоб я до Вас приїхала?
2) Чи Ви досі хочете, щоб я до Вас приїхала?
3) Ви знову «трохи сп’янілий»?
4) Як Ви уявляєте, що ми будемо робити, коли я до Вас приїду?
П’ять хвилин потому
AW:
Люба Еммі!
1) Так.
2) Так.
3) Ні.
4) Що вийде.
Три хвилини потому
RE:
Любий Лео,
1) Авжеж.
2) Авжеж.
3) Гаразд.
4) Що вийде? Зазвичай виходить те, що люди хочуть, щоб вийшло. А Ви що хочете, щоб вийшло?
П’ятдесят секунд потому
AW:
Еммі, я насправді не знаю. Та гадаю, ми дізнаємося, коли побачимося.
Дві хвилини потому
RE:
А якщо нічого не вийде? Тоді ми обоє стоятимемо, як пришелепуваті, стинатимемо плечима й казатимемо: «Прикро, але нічого не виходить». А тоді що? Що ми будемо робити?
Хвилину потому
AW:
Так, ми ризикуємо. Приїздіть, Еммі! Наважуйтеся! Ми обоє мусимо на це наважитись! Мусимо одне на одного покластися!
Двадцять п’ять хвилин потому
RE:
Любий Лео, Ваша незвична поспішність дратує мене. У мене з цього приводу виникла думка. Гадаю, Ви прекрасно знаєте, що з цього має вийти. Думаю, Ви досі не відійшли від минулої ночі й ще надзвичайно «збуджені». Ви бажаєте близькості. Ви хочете забути Марлен, себто змусити себе її забути. Ви прочитали достатньо книжок на цю тему, подивилися достатньо фільмів, як от «Останнє танго» з Марлоном Брандо абощо. Лео, мені ці сцени також відомі: ВІН бачить ЇЇ вперше, може, навіть у напівтемряві, щоб усе не надто гарне видавалося також гарним. Слова більше не потрібні, одяг також. Наче спраглі, вони падають в обійми одне одного, даючи волю шаленій пристрасті, і кохаються в усіх можливих і неможливих місцях. Наступна сцена: він лежить на спині, на вустах застигла непристойна посмішка, очі ласо дивляться вгору, наче й зі стелею милуватися ладен. Вона вмостилась у нього на плечі — задоволена, як та олениця після проходу стада самців у гоні. Хтось із них, можливо, випускає сигаретний дим носом. Затим поволі кадр затемнюється. Що відбувається потім? Мене це неабияк цікавить. Що потім???
Лео, так не піде. Невже Ви будете поводитись, як звичайний чоловік? Звісно, пристрасті розпалювалися б. Оця Ваша хмільна пропозиція зав’язати очі. Ми не повинні одне одного побачити. Ви із заплющеними очима відчиняєте мені двері. Ми із заплющеними очима падаємо в обійми одне одного. Із заплющеними очима кохаємося. Із заплющеними очима прощаємося. А назавтра Ви пишете мені лицемірні листи про те, що не можна обманювати, а я зухвало Вам відповідаю, як завжди. Якщо секс нам сподобається обом, то ми знову це робитимемо, відірвавшись від нашого реального життя, незалежно від нашого з Вами діалогу. Ось він — секс у своєму найвищому прояві й без будь-яких зобов’язань. Нам нічого втрачати, нічим ризикувати. Ви отримали свою «близькість», а я — пригоду поза межами шлюбу. І справді, заманлива пропозиція. Та, любий Лео, мушу сказати, що це суто чоловіча фантазія. Ліпше з цією думкою попрощатися. Або сформулюю інакше: я в цьому участі не братиму! (Кажу це делікатно, ніжно, м’яко... Чесно!)