Й собі ти нерви не мотай.
Судить і я тебе не стану,
Бо в мене прав на це нема,
Та якщо син твій кине Таню,
То це, пробач, твоя вина.
Ну хай він жінку цю покине,
А певен? – кращу він знайде,
Яка чуть менше буде пити,
Ніж та, з якою син живе?
Буває ж так, гляди, спіткнулась,
А хто із нас не спотикавсь?
Отож, чи варт судить їх тому,
Хто сам усе життя прошлявсь?
Ти сам на себе подивись,
А потім вже й судить берись.
28.12.2011 р.
ЩОБ НЕ СТАРІТЬ
У книгах люди не старіють,
Якщо вони живуть і діють.
7.10.2011 р.
ДУДОЧКИ І ШПИЛЬКИ
Я жить хотів, як справжні люди,
Тому і думав про той час,
Коли прийду колись до клуба,
Й, нарешті, там зустріну вас.
О, як набридли фіндиклюшки,
Які не можуть без гулянь,
Де кожна з них – весела шлюшка,
Й не потребує умовлянь.
Що ходять на високих шпильках,
В спідничках, аж по саме ось,
Щоб кожен міг красу ту штрикнуть,
Як припече комусь авось.
Коли дивлюсь на їхні рожі,
То бачу просто – пустоту,
І ніжки, мов із огорожі,
Що схожі на царівну ту.
Їм би фокстроти, твісти вили,
Й як више ноги задирать.
І не лякали їх бацили
Що світ не знав – куди дівать.
Я міг би теж, як ті, кривлятись,
Та честь дана, щоб берегти,
Отож і вирішив податись,
Як можна далі від ганьби.
Ну хто б із нас не міг стрибати,
Або співати, як цвіркун?
Але ж пора і міру знати,
Щоб не казали ви – дикун.
А от попробуй польку збуцать,
Або відбуцать гопака,
Це вам не курочку пощупать,
Що вам підставила задка.
І хоч у нас дівчат немало,
І всім нам хочеться гульнуть!
Та, видно, всім одного мало,
А трьох за ніч не обійдуть.
13.3.2011 р.
ХОЧ УБИЙ!
Хоч убий, та не можу, кохана,
Без твоєї прожити краси:
Без твоїх грудоньок, що так манять,
І без того, що ти заховала в труси.
21.10.2011 р.
ТУНЕЛЬ
Сидить Нінель,
Під міні-юбкою – тунель,
І я пройти ті хочу далі,
Що є – у Олі, Каті, Галі.
ЩОБ ГРІЛИ ГУБКИ?
Ой, голубки ви голубки,
Які очі, які губки.
А щоб вам ті гріли губки,–
Ширше ніжки, вище юбки.
25.10.2005 р.
ВІЧНИЙ МАГНІТ
Ой, ці стегенця, Боже мій,
Спать не дають душі моїй,
Такий від них іде магніт,
Немов колись – в сімнадцять літ.
26.10.2011 р.
ЯКЩО ВИП’Ю ЧАРКУ–ДРУГУ
Я як вип’ю чарку-другу,
То на всіх… хватає духу.
Та й люба, усе, що скажеш,
Вам за чарочку покаже.
ОЧІ, ЯК ГИРІ
Очі у неї сірі-сірі,
Як глянеш, мов спортивні гирі.
29.3.1976 р.
ОЙ, ВИ ДУМИ МОЇ, ДУМИ...
Гляньте ви на це звірятко,
І на цей гарненький грот,
Та завжди холонуть п’ятки,
Як воно відкриє рот.
Ой, ви думи мої думи,
(Й досі з себе ще сміюсь!)
Ну хіба ж я міг подумать,
Що на цій козі женюсь?
Над ставочком небо й небо,
Гуси тихо гелготять,
Як же я спішив до тебе!
Де ж тепер тебе дівать?
24.2.2010 р.
КАТАМ МОГО НАРОДУ
Йдуть кати мого народу
Йдуть у наступ, йдуть,
Й де пройдуть ті божі люди –
Куряву здіймуть.
Та і в наших добродіїв
В кожного – відкритий рот,
Ви погляньте на їх дії,
То хіба уже народ?
Кожен з них, немов, лопата,
На що гляне, те й – гребе,
А саме ж таке пузате,
Аж земля під ним гуде..
В Кадаффа більш було синів,
І той одначе посинів,
Пригадали брата й свата,
Й, навіть сина-депутата.
17.9.2011р.
В ІНТЕРНЕТІ Я БЛУКАЛА
В Інтернеті я блукала,
Хто прохав, тому й давала.
21.1.2012 р.
ПРО ВОРОНУ І СОЛОВ’Я
Цілі дні наш соловейко
Всіх охочих розважав,
Поки шефу в укрконцерті
Хтось на нього нашептав.
Всім співець давав уроки,
Всіх ночами веселив,
А за те його прогнали,
Що з начальством не дружив.
І хоч краще всіх співав –
Спать Вороні заважав.
От і пісенька уся:
Скоротили Солов’я.
17.5.1976 р.
БРАВИЙ ШВЕЙК
Як виходить Вітьок з дому,
Хлопець – ніби Швейко,
А як йде з корчми додому,
Ніби – соловейко.