У Ємені навчання дітей триває дев’ять років. Це один із найнижчих показників у світі. У Сполучених Штатах навчання може тривати шістнадцять років. Алер’яні, натхнений Брудером, бачить дивовижну можливість для юнаків та дівчат змінити свій погляд на життя та краще керувати власним майбутнім. Він вирішив знайти кошти, щоб розпочати діяльність свого фонду у місті Санаа, столиці Ємену, і лише за тиждень йому вдалося зібрати 50 тисяч доларів. Швидкість, з якою він зміг зібрати цю суму, неабияка навіть за нашими філантропічними стандартами. Але це відбулося у Ємені, де немає культури філантропії,— тож його досягнення справді неабияке. Крім того, Ємен — одна з найбідніших країн у реґіоні. Але коли ви кажете людям, ЧОМУ ви робите те, що робите, відбуваються дивовижні речі.
В усьому реґіоні всі, хто бере участь у діяльності фонду, вірять у те, що вони можуть допомогти навчити своїх братиків і сестричок, синів і дочок
навичкам та вмінням, які допоможуть їм змінити шлях, який, на їхню думку, їм випав. Вони працюють задля того, щоб допомогти молоді в реґіоні повірити у те, що вони мають світле, повне можливостей майбутнє. І вони роблять це не для Брудера, а для себе. Саме в цьому причина того, що фонд «Освіта для безробітних» змінить світ. Місце Брудера — на верхівці мегафона, у точці ЧОМУ, його роль — надихати, починати рух. Але поширювати рух та здійснювати справжні зміни — це справа тих, хто вірить у це ЧОМУ. До цього руху може долучитися будь-хто, незалежно від місця проживання, роду занять або національності. Людей об’єднує відчуття спільної справи. Якщо ви вірите, що є альтернативний шлях, і єдине, що потрібно зробити,— вказати на цей шлях, тоді зайдіть на веб-сторінку efefoundation.org та приєднайтеся до цього руху. Щоб змінити світ, потрібна підтримка всіх, хто вірить у це.
9. Знати чому. Знати як. Що далі?
Вони заходили один за одним, не кажучи ані слова, не зустрічаючись ні з ким очима. Усі здавалися однаковими. Поголені голови, сірий, подертий одяг, запилені черевики. Один за одним вони заходили у велике, схоже на печеру приміщення, щось на кшталт ангару з фантастичного фільму. Єдиним кольором був сірий. Усе було в пилюці й диму, так що не лише стіни, а й повітря здавалося сірим.
Сотні, може, тисячі таких дроноподібних людей сіли на акуратно виставлені лавки. Ряд за рядом, ряд за рядом. Море сірої маси. Усі дивилися на екран, що займав цілу стіну цього приміщення. Там велетенська голова щось виголошувала. Цей очевидний лідер цитував догми і пропагандистські заклики, гордо заявляючи, що вони під повним контролем. Вони досягли досконалості. Серед них немає шкідливих елементів. Чи принаймні так вони вважають.
По одному з тунелів, що вів до цього величезного ангару, біжить білява жінка. На ній короткі червоні шорти та прозора біла футболка. І вона сама, і її вбрання на цьому сірому фоні сприймається як яскравий сонячний промінь. Переслідувана охоронцями, вона увірвалася в ангар, тримаючи в руках кувалду. Усе це могло погано закінчитися...
22 січня 1984 року компанія Apple почала продаж свого комп’ютера Macintosh, супроводжуючи його тепер широко відомою рекламою, у якій використано цю сцену з твору Оруела — сцену повного контролю населення у тоталітарному суспільстві, що супроводжувалася обіцянкою «1984 рік не стане 1984». Однак ця реклама була чимось набагато більшим, аніж просто рекламою. У ній не йшлося про технічні характеристики або вигоди нового продукту. Не йшлося про «абсолютно іншу ціннісну пропозицію».
Це був маніфест. Поетична ода ЧОМУ компанії Apple — відеоверсія індивідуального протесту проти статус кво. Це було розпалювання революції. І хоча їхні продукти змінилися, і змінилася мода, ця реклама доречна сьогодні так само, як вона була доречна двадцять п’ять років тому, коли її запустили вперше. Адже ЧОМУ ніколи не змінюється. Те, ЩО ви робите, з часом може змінитися, але ЧОМУ ви це робите — ніколи.
Реклама — лише одне з усього, що було зроблено і сказано за ці роки, щоб показати світові те, у що вони вірять. Усі рекламні чи інформаційні матеріали, що виходять з компанії Apple, їхні продукти, їхнє партнерство, їхня упаковка, дизайн демонстраційних столів, на яких представлені продукти компанії, це — ЩО на підтвердження ЧОМУ Apple, доказ того, що вони кидають виклик статус-кво, прагнучи наділити кожну людину вірою в себе. Чи помічали ви коли-небудь, що їхня реклама ніколи не демонструє групи людей, які насолоджуються їхніми продуктами? Завжди лише конкретні особи. В їхній рекламі «Думай інакше» були зображені люди, які думають інакше, і ніколи — групи. Завжди особистості. Коли Apple каже нам «Думай інакше», вони не просто зображають себе. У рекламі використано картини Пабло Пікассо, Марти Ґрехем, Джима Генсона, Альфреда Гічкока — назвемо лише кількох — зі слоґаном «Думай інакше» у верхньому правому кутку сторінки. Компанія Apple не втілює бунтарський дух лише тому, що вони асоціюють себе з відомими бунтарями. Вони обрали відомих бунтарів, бо ті є втіленням цього бунтарського духу. ЧОМУ компанії з’явилося до появи креативного рішення в рекламі. У жодній рекламі не показано групу людей. І це не випадково. Адже Apple існує для того, щоб зміцнювати дух особистості — саме у цьому полягає її ЧОМУ. Компанія Apple знає своє ЧОМУ — і ми теж. Погоджуємося ми з ним чи ні,— проте знаємо, у що вони вірять, адже вони нам про це розповіли.