— Справді, — сказав Ніколл, сміючись, — коли б пощастило-усунути вагу, як усувають біль через анестезію, тобто знечулення нервів, — це змінило б обличчя сучасного суспільства!
— Так, — вигукнув Мішель, увесь захоплений своєю ідеєю, — знищимо вагу і разом усі тягарі! Не треба більше коловоротів, домкратів, кранів і інших знарядь, які не мають більше права на існування!
— Добре сказано, — зауважив Барбікен. — Проте, якби ніщо не мало ваги, — ніщо більше не трималося б на місці: ні твій капелюх на голові, любий Мішелю, ні так само твій будинок, каміння якого тримається лише через свою вагу; ні кораблі, стійкість яких на воді є лише наслідком ваги; ні навіть океан, хвилі якого не урівноважувалися б земним тяжінням. Нарешті, не було б і атмосфери, молекули якої, позбувшись ваги, розпорошилися б у просторі.
— Ось що прикро, — зауважив Мішель. — Завжди оці практичні люди грубо повертають вас до дійсності!
— Але втішся, Мішелю, — продовжував Барбікен, — бо коли не існує жодної планети, де б не діяли закони ваги, ти, принаймні, відвідаєш одну, де вага далеко менша, ніж на Землі.
— Місяць?
— Так, Місяць, на поверхні якого предмети важать ушестеро менше, ніж на поверхні Землі, — явище, яке дуже легка помітити.
— І ми його помітимо? — запитав Мішель.
— Очевидно, бо 200 наших кілограмів важитимуть лише 30 кілограмів на місячній поверхні.
— А наша м'язова сила там не зменшиться?
— Ніякою мірою. Замість того, щоб, підстрибнувши, піднятися на один метр, ти підіймешся вгору на шість.
— Отже ми будемо геркулесами на Місяці! — скрикнув Мішель.
— І ще, крім того, — зауважив Ніколл, — якщо зріст селенітів пропорціональний масі їх планети, вони мають ледве 30 сантиметрів заввишки.
— Ліліпути! — зауважив Мішель. — Тоді я гратиму роль Гуллівера. Ми здійснимо казку про гігантів! Ось користь того, що ми залишили нашу планету й почали подорож у сонячному світі.
— Хвилинку, Мішелю! — перебив Барбікен. — Якщо ти хочеш грати роль Гуллівера, відвідуй тільки менші планети, як-от Меркурій, Венера або Марс, маса яких трохи менша за масу Землі. Але не наважуйся відвідувати великі планети: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, бо там вже ролі зміняться, і ти сам будеш ліліпутом.
— А на Сонці?
— На Сонці, коли його щільність учетверо менша за щільність Землі, то його об'єм у 1 324 000 разів більший, а тяжіння в 27 разів більше, ніж на поверхні нашої земної кулі. Зберігаючи всі пропорції, жителі мали б там бути у середньому близько 60 метрів заввишки.
— Тисяча чортів! — вигукнув Мішель. — Я був би там лише пігмеєм, мурашкою.
— Гуллівером у гігантів, — сказав Ніколл.
— Правильно! — додав Барбікен.
— І було б не зайвим захопити кілька гармат, щоб захищатися.
— Марна праця! — заперечив Барбікен. — Твої ядра не мали б ніякого ефекту на Сонці і впали б униз, піднявшись лише на кілька метрів.
— Оце так штука!
— Певна річ, — відповів Барбікен. — Тяжіння на цьому величезному світилі таке значне, що предмет, який мав на Землі вагу 70 кілограмів, на Сонці важитиме 1 930. Твій капелюх — десяток кілограмів. Твоя сигара — півфунта. Нарешті, якби ти впав на Сонце, то твоя вага була б така, — приблизно 2 500 кілограмів, — що ти не міг би підвестися.
— От чорт! — вимовив Мішель. — Тоді довелося б мати маленький портативний підіймальний кран! Гаразд, друзі мої, задовольнімось на сьогодні Місяцем! Пізніше ми побачимо, чи варт поїхати на Сонце, де не можна води напитися без коловорота, який тягнув би склянку до вуст.
Розділ IX
НАСЛІДКИ ВІДХИЛЕННЯ
Якщо не за кінець подорожі, то, принаймні, за силу, надану снарядові поштовхом, Барбікен уже не турбувався. Снаряд перейшов нейтральну лінію. Отже, він не залишиться нерухомим на точці, де врівноважуються тяжіння Землі й Місяця. Лишилась тільки одна можливість — що під впливом місячного тяжіння ядро досягне своєї цілі.
То було падіння з 36 730 кілометрів висоти на планету, де, щоправда, вага не може бути більша, ніж 1/6 земної ваги. Проте, це було жахливе падіння, проти якого треба було негайно вжити всіх застережних заходів.
Ці заходи були двох видів: одні повинні були послабити удар у момент, коли снаряд торкнеться місячного грунту; другі повинні були затримати і через це зробити не таким страшним його падіння.