Ґлорія ніколи не торкалася й Сі Джей, тому їй так добре було, що я поряд. Певним чином перебувати в обіймах Сі Джей було моїм найважливішим обов’язком. Коли ми лежали разом у ліжку, відчувалося, як тане в ній біль самотності. Я махала хвостом, цілувала її й навіть злегка покушувала за руку – така щаслива бути з моєю дівчинкою.
Коли Сі Джей не було вдома, я мешкала внизу. Якось прийшов Трент, і вони із Сі Джей встановили у дверях підвалу собачі двері, щоб я могла виходити на заднє подвір’я, коли схочу. Я полюбляла ходити крізь ті двері туди-сюди – завжди по той бік була якась розвага!
Іноді у дворі я бачила Ґлорію, яка стежила за мною через вікно. Я завжди махала хвостом. З якоїсь причини вона сердилася на мене, але досвід підказував, що люди не можуть нескінченно сердитися на собак.
Одного дня Сі Джей повернулася додому досить пізно, після заходу сонця. Вона довго обіймала мене й була стривожена й сумна. Потім ми пішли до ванни, і її знудило. Я позіхнула й неспокійно забігала – ніколи не знала, що робити, коли таке траплялося. Ми із Сі Джей разом підняли очі. У дверях стояла Ґлорія й стежила за нами.
– Ти не мусила б робити це так часто, якби стільки не їла, – сказала жінка.
– О ма-мо, – відповіла Сі Джей. Вона встала, підійшла до раковини й випила води.
– Як твоє прослуховування? – спитала Ґлорія.
– Жахливо. Я не отримала нічого. Типу, весь рік треба було ходити в драмгурток – інакше тебе навіть не розглядають.
– Що ж. Якщо вони не хочуть бачити мою доньку у своїй літній виставі – це їхні проблеми. Байдуже: ніхто ще не ставав акторкою, граючи в шкільних п’єсах.
– Саме так, Ґлоріє. Хто взагалі чув, щоб актори грали?
– Я лише кажу, що ніколи не співала в старшій школі, але мені це анітрохи не завадило.
– А я ж думаю, що останнім часом усі компанії звукозапису так і ломляться до нас.
Ґлорія схрестила руки на грудях.
– Я мала дуже перспективну кар’єру, доки не завагітніла тобою. Коли народжуєш – усе змінюється.
– Та що ти кажеш? Ти більше не могла співати, бо народила? Ти що, народжувала мене через горлянку?
– Ти ніколи мені не подякувала, жодного разу.
– Я маю дякувати за своє народження? Серйозно? А листівки про це не роблять, типу «Дякую, що дозволила мені дев’ять місяців побовтатись у тебе в матці»?
Я підстрибнула й із майстерною точністю приземлилася на ліжко.
– Пішла геть! – рявкнула Ґлорія.
Почуваючись винуватою, я зіскочила й гепнулася на підлогу, похнюпивши голову.
– Усе гаразд, Моллі. Ти хороша дівчинка, – заспокоїла Сі Джей. – Що ти маєш проти собак, Ґлоріє?
– Я просто не бачу в них нічого привабливого. Вони чинять бешкет і жахливо смердять, а ще лижуться й узагалі не роблять нічого корисного.
– Ти б відчувала інакше, якби просто провела з песиком час, – відповіла Сі Джей, голублячи мене.
– Уже проводила. Моя мати мала собаку, коли я була малою.
– Ти ніколи мені про це не казала.
– Вона полюбляла цілувати його в рот, і це було огидно, – продовжувала Ґлорія. – Постійно була закохана в нього. А той був жирний і просто лежав у неї на колінах цілісінький день, не робив нічого корисного – лише сидів і дивився, як я прибираю будинок.
– Ну, Моллі не така.
– Ти всі гроші витрачаєш на собачу їжу й рахунки від ветеринара, коли є стільки чудових речей, які ми могли б купити.
– Тепер, коли в мене є Моллі, я більше нічого не хочу. – Сі Джей почухала моє вухо, і я пригорнулася до неї з легким завиванням.
– Бачу. Уся увага цій собаці, а матері – нічого. – Ґлорія розвернулася й вийшла у двері.
Сі Джей встала й зачинила їх, а тоді згорнулася калачиком зі мною на ліжку.
– Ми заберемося звідси, тільки-но зможемо, обіцяю, Моллі, – сказала Сі Джей, а я лизнула її в обличчя.
Я була хорошою собакою, яка дбала про дитину з родини Ітана, але не лише тому, що він цього хотів би. Я любила Сі Джей, любила засинати в її руках, прокидатися з нею, супроводжувати до художньої студії.
Чого я не любила – то це чоловіка на ім’я Шейн, який почав постійно навідуватися. Увечері Ґлорії дуже часто не бувало вдома, тож Шейн і Сі Джей обіймалися на канапі. Його руки пахли тим самим запахом, що просякував одяг Сі Джей. Він завжди вітався зі мною, але я бачила, що насправді йому не подобаюся – аж занадто недбало гладив мене. Собака таке завжди бачить.