Выбрать главу

Приходив Трент із Роккі, і ми всі бавилися в снігу. Це був єдиний час, коли Сі Джей здавалася по-справжньому щасливою.

Я не почувалася поганою собакою через те, що гарчала на того чоловіка. Сі Джей була налякана, тому я зробила це, навіть не замислившись. Я боялася, що мене за це покарають, але цього не сталося.

Незабаром Сі Джей почала знову ходити до школи. Вони з Ґлорією все частіше розмовляли між собою, але я й досі відчувала напруження в кімнаті між ними. Коли Сі Джей була в школі, я спускалася до свого старого житла під сходами, чекала її повернення додому й виходила лише крізь собачі двері, щоб погратися й погавкати на собак, чиє далеке дзявкання було чути.

Ми більше не ходили щодня до Енді, але іноді навідувалися до неї. Завжди чудово було бачити її. Такі вже люди – тільки-но розпорядок встановився, вони його змінюють. Під час зустрічей після звичайних привітань з обіймами й поцілунками ми грали в ту ж гру з людьми, що сиділи на стільцях, а також у нову гру з людьми, що сиділи, а часом стояли довгим рядом.

– Ось навіщо мені грант – перевірити, чи зможе собака подати ствердний сигнал щодо людей у групі, – казала Енді. – Поки лише Люк здогадався робити це.

Люк підняв голову, почувши своє ім’я.

Ми ходили взад-уперед уздовж ряду людей, і перші кілька разів я відчувала, що Енді й Сі Джей чогось хочуть від мене, але не знала напевне, що маю робити. А потім відчула запах від безволосої жінки з руками, що пахли їдким милом, – ось він, той ні з чим не сплутуваний металевий запах у її подиху. Я подала знак і отримала печиво.

Це здавалося грою, однак я була не впевнена в цьому, адже Енді продовжувала підводити мене до інших людей, які не мали того ж запаху, наче їх треба було відзначити так само. Проте, коли я це зробила, Енді лише стояла, схрестивши руки, і печива мені не дала. Це дуже спантеличувало.

Якось я була на задньому подвір’ї, густо вкритому свіжим снігом, і борсалася в ньому – доводилося підстрибувати з кожним кроком, настільки глибокий він був. Я чула, як розсунулися двері, і побачила, що в них стоїть Ґлорія.

– Хочеш шматочок смаженої яловичини? – гукнула вона.

Вагаючись, я зробила крок до неї, потім зупинилася. Я чула запитання в її голосі, та не знала, чи означає це, що в мене неприємності, чи ні.

– На, – сказала вона і жбурнула щось у сніг за кілька футів переді мною.

Я підійшла до нього, змушена орієнтуватися за запахом – так глибоко воно провалилося. Це був апетитний шматочок м’яса! Я підняла голову й озирнулася на Ґлорію, зробивши пробний змах хвостом.

– Хочеш іще? – Вона жбурнула біля мене шматочок м’яса, і я стрибала по снігу, фиркаючи, доки не знайшла його й хутко не проковтнула.

Коли я підняла очі, Ґлорія вже зникла в домі. Що ж усе це означає?

Потім я почула, як жінка гукає мене з переднього подвір’я.

– Агов, Моллі. Хочеш іще смачненького, собачко?

Смачненького! Я кинулася до воріт, які виявилися відчиненими. Тротуар уже розчистив чоловік, котрий приїздив сніжними ранками у фургоні, щоб прибрати сніг. Я обійшла навколо будинку. Ґлорія стояла на під’їзній доріжці.

– Їжа, – сказала вона.

І жбурнула ще шматочок м’яса, а я впіймала його на льоту. Тоді відчинила задні дверцята машини.

– Гаразд, хочеш увійти? Їжа?

Її намір був чіткий. Вагаючись, я підібралася до відчинених дверцят. Вона жбурнула трохи м’яса на підлогу позаду, і я застрибнула всередину, а жінка зачинила дверцята, доки я ковтала закуску. Потім Ґлорія сіла в машину, завела її, і ми зрушили з під’їзної доріжки.

Я не зважила на те, що не була на передньому сидінні. Не думала, що мені там сподобається, коли за кермом Ґлорія. Деякий час видивлялася з вікна на засніжені дерева й двори, а тоді крутнулася навколо й лягла на сидіння подрімати.

Я прокинулася й струснулася, коли машина зупинилась і Ґлорія вимкнула двигун. Вона розвернулася на своєму сидінні.

– Зараз обережно. Пам’ятаєш, я нагодувала тебе? Будь хорошою, Моллі.

Я махнула хвостом, почувши своє ім’я. Понюхала руки Ґлорії, коли ті наблизилися до мого горла, але м’яса в них не було. З раптовим клацанням мій нашийник упав і приземлився на сидіння. Я опустила до нього свій ніс.

Глорія вийшла з машини й відчинила дверцята.