– Шейне! – промовила Сі Джей голосніше.
Той кліпнув очима, а тоді глянув на неї.
– Що?
– Побачимося завтра там, де ти катаєшся на скейтборді. Гаразд? Після школи.
Шейн постояв якусь мить, потім кивнув. Він узяв своє пальто й перекинув його через плече. Виходячи, штовхнув Трента, який і далі дивився на нього, доки той не зник за дверима.
– Ти збираєшся зустрітися з ним завтра? – спитав Трент.
Він машинально гладив Роккі по голові. Я лизнула брата в губи.
– Ні! Завтра мене тут не буде.
– Що ти маєш на увазі?
– Ми з Моллі їдемо. Сьогодні, по обіді. Їдемо до Каліфорнії.
Сі Джей пішла до себе в кімнату, ми з Трентом і Роккі послідували за нею.
– Про що ти кажеш? – спитав хлопець.
Сі Джей підійшла до шафи й дістала валізу. Я знала цю річ: коли Сі Джей залишила мене на багато днів у будинку Трента, то теж брала її. Роккі готовий був гратися знову, але поява тієї валізи стривожила мене, і я не відходила від ніг Сі Джей. А вона тим часом стала все відчиняти, діставати одяг і складати туди.
– Моллі не тікала. Ґлорія відвезла її в притулок для тварин.
– Що?
– Я показала хлопцеві з притулку її фото. Можеш повірити?
– Ну, так, стосовно твоєї матері я повірив би в що завгодно.
– Ось і все. Ми їдемо до Каліфорнії. Поживемо на пляжі, доки роботу не знайду. А потім, коли мені буде 21, візьму татові гроші й піду в коледж.
– Ти чиниш непродумано, Сі Джей. Який коледж? Ти школу не закінчила.
– Візьму сертифікат про незавершену середню освіту. Чи там піду до школи, не знаю.
– Я поїду з тобою, – сказав Трент.
– Ну, звісно, це спрацює.
– Ти не можеш жити на пляжі – що ти собі думаєш?
Сі Джей не відповіла, але я відчувала, як вона сердиться. Кілька хвилин Трент спостерігав за нею.
– А з іншим як? – тихо спитав він.
Сі Джей зупинилася й глянула на нього.
– Ти про що?
– Про… їжу.
Сі Джей приголомшено подивилася на нього, глибоко вдихнувши.
– Господи, Тренте, кожен день свого життя я прокидаюся з тихим голосом у голові, який питає, що я в цей день їстиму. Ще й твій голос у голові я не витримаю. Просто не витримаю.
Трент опустив очі в підлогу. Він був сумним. Підійшов Роккі й тицьнувся носом у нього.
– Пробач, – сказав Трент.
Сі Джей дістала ще одну валізу й поклала на ліжко.
– Треба забиратися звідси, доки Ґлорія не побачила, що я привезла Моллі назад.
– Гей, я дам тобі гроші, які зараз маю.
– Ти не зобов’язаний це робити, Тренте.
– Знаю. Ось.
Я стривожено позіхнула. Я любила бути з Роккі й Трентом, але не тоді, коли Сі Джей збиралася взяти валізи й поїхати кудись без мене.
– Ти мій найкращий у світі друг, Тренте, – м’яко сказала Сі Джей і обняла хлопця. – Не знаю, що б я робила без тебе й Моллі.
Почувся гучний удар, і я впізнала грюкіт парадних дверей.
– Клеріті? – проспівав голос Ґлорії. – Це машина Трента?
Сі Джей і Трент приголомшено глянули одне на одного.
– Так, – гукнула Сі Джей і одразу прошепотіла: – Подбаєш, щоб Моллі не гавкала?
Я махнула хвостом.
– Так, – сказав Трент.
Він опустився на коліна переді мною, гладячи мої вуха.
– Моллі, тш-ш-ш, – дуже тихо сказав він.
Я помахала хвостом. Роккі ревниво висунув морду переді мною.
Сі Джей вийшла в коридор і перехилилася через перила. Я пішла була за нею, але Трент м’яко втримав мене. Я напружилася, відчуваючи, як усередині наростає скавчання. Я не хотіла відпускати Сі Джей навіть на два фути від себе, коли тут ці валізи.
– Ні, – мовив Трент приглушеним голосом. – Сиди тихо, Моллі.
– Люба, Джузеппе веде мене в кіно, а потім на пізню вечерю, тож не чекай на мене.
– Джузеппе, – промовила Сі Джей натягнутим від злості голосом.
– Ні, не починай, Клеріті Джун. Я залишила всі прикрощі позаду й цього ж очікую від тебе.
– Прощавай, Ґлоріє.
– І як це розуміти? Чому ти кажеш це таким тоном?
Я не втрималась і злегка завила, перебираючи лапами.
– Що це було? – спитала Ґлорія.
Сі Джей озирнулася на мене. Я знову завила, намагаючись дістати до неї.
– Це Роккі. Трент привів його побачитися зі мною. Він знає, що в мене серце розривається через Моллі.
– У нас постійно мають стирчати собаки?
– Ні, Ґлоріє, цього більше не станеться.
– Дякую. Бувай, Сі Джей.
– Бувай.
Сі Джей повернулася до кімнати й зачинила двері. Я кинулася до неї, лизнувши в обличчя.
– Моллі, я була в чотирьох футах від тебе, божевільна собако. Який ти після цього пудель? Кукурікудель – ось ти хто. – Сі Джей поцілувала мене в морду.