Отак зиґзаґом ішов я, щоб не втратити берег дорогоцінного лиману. Я ішов довго і раптом побачив високо над землею слабке світло. Це була щогла на хане — ліхтар висів з другого боку і дерево щогли затуляло світло.
Була дванадцята година вночі, а переліт скінчився о шостій. Значить, я блукав шість годин — крім того, що вдень виходив у високих чоботях тридцять кілометрів і виплавав човном чотирнадцять.
Двері були замкнені. Всі давно вже спали. Босий Махмет одчинив мені двері. Рука йому була замотана брудною, аж чорною ганчіркою.
— Тебе нема, я стріляв, — сказав він, і серце моє стисла ніжність, згадавши, скільки взагалі у Махмета є на світі шроту і пороху, щоб витрачати на сигнальні вистріли. Рука йому була поранена віддачею жахливого французького курка його берданки. Ми ввійшли, і я дістав свіжу бинду з рукзака. Руку обмито і перев’язано. Але роздягтися, щоб посушити одежу, я вже не мав сил, коли стяг з себе мокрі чоботи. Я упав на піл поруч із Махметом і заснув...
Другого дня ввечері я знову пішов на вечірній літ у рижові поля коло аулу Кучі.
XXVII
Коли ви кімнатна людина, але хочете бути бійцем, і своїми руками брати участь в обороні Радянського союзу, орієнтуватись у місцевості, переносити голод і холод, дихати свіжим повітрям, розвинути в собі ініціятиву і вольові якості — купуйте шротову рушничку і вписуйтесь у мисливську спілку. Ви заплатите за це дешево — за це саме право скрізь полювати в безмежних краях і окраїнах Радянського союзу багатий англієць заплатив би десятки тисяч золотих карбованців. Крім того, вам не захочеться на курорт.
Хоча я вас не силую. Можете зоставатись кімнатною орхідеєю. Дивіться через цілий рік на входящі і ісходящі, а один місяць спостерігайте дамочок, докторів, дієту і діябет на курорті.
XXVIII
Таке я управився побачити і почути за два дні в північнім куточку Азербайджану.
1929 рік. Зима.
____________________
Примітки упорядника інтернетної публікації
Текст представлено за виданням «Майк Йогансен. Подорож у Даґестан», видавництво «Рух», Київ, 1933 р.; крім приміток у виносках, котрі додані з видання, вказаного у першій виносці. Подекуди збережено особливості тогочасного українського правопису, котрий дещо відрізняється від сучасного. У 2016 році «Подорож у Дагестан» було перевидано у збірці художніх репортажів Йогансена «Подорож філософа під кепом» (видавництво «Темпора», Київ). Але там надруковано лише двадцять два розділи, а не двадцять вісім, як у виданні 1933 року: відсутні останні шість розділів, а також немає частин інших розділів та віршів. Причина та, що у вказаному виданні 2016 року твір передруковано не з книги 1933 року «Майк Йогансен. Подорож у Даґестан» (видавництво «Рух», Харків), а з книги 1932 року «Майк Йогансен. Три подорожі» (видавництво «Література і Мистецтво», Харків-Київ). А тут текст представлено у повному обсязі, усі двадцять вісім розділів.
З науки ми знаємо, що в Каспійському морі така солона вода саме через те, що там багато оселедців. — Насправді так зване Каспійське море є великим прісноводним озером.
… я читав вірші Шульги-Шульженка. — Михайло Іванович Шульга-Шульженко (1902-1942) — український поет; до часу написання Йогансеном «Подорожі у Дагестан» була видана збірка віршів Шульги-Шульженка «Гартовані леза» (1928, інші збірки його віршів були надруковані пізніше); крім того його вірші були опубліковані у пресі, зокрема у харківському журналі «Західна Україна».
… чорнявим орменом… — Напевно словом «ормени» Йогансен називає вірмен.
… як кіт по ґзимсові даху. — Ґзимс — карниз.
… буйволячі біди… — Біда — двоколісний однокінний візок на одну або дві особи.
… нагадувало вірші Семенка… — Михайль Семенко (1892-1937) — український поет-футурист, основоположник та теоретик українського футуризму (панфутуризму), жертва сталінських репресій.
… викочену камчатниками… — Камчатник — учень, що сидить у класі за задньою партою. В старі часи у Російській імперії задні парти у шкільних (гімназичних) класах школярі (гімназисти) жартівливо називали «камчатками».
«Етель Кінг — женщина-детектив» — Французький письменник Жан Петигугенін (1878-1939) у 1911-1914 роках писав твори про американську (філадельфійську) жінку-детектива Етель Кінг, що видавалися у Франції. Вони перекладалися з французької різними мовами та перевидавалися у різних країнах, зокрема у Російській імперії. Після того, як Петигугенін припинив творити цей детективний цикл, нові книги про Етель Кінг продовжили видаватися у Німеччині німецькою мовою, написані різними тамтешніми літераторами.