«Ви слов’яни, – сказав я. – Не крийтеся, ви всі – слов’яни. Дехто з вас українці, й вони легше зрозуміють мене, бо свідомі двох мов слов’янських, української та російської. Інші спосеред вас росіяни, й до них, головним чином, буде моя промова.
Один сивий професор довго доводив мені, що українська мова то є попсований руський язик. Коли ви думаєте, що він був ідіот, чи кретин, то ви помиляєтесь, таких і досі ще є чимало. Піймав я його саме на польській мові. Він мусів признатися, що польська мова теж видається йому за попсований руський язик.
За середніх віків, коли ще наука обмірковувала переважно питання божественні, як от чи була матір божа дівчина, а чи була вона жінка, голяндці звичаєм казали, що німецька мова то є попсований голяндський язик. У свою чергу німці стверджували, що голяндська мова є зіпсований німецький язик. Усе це є з нашої теперішньої точки погляду Н. Н. – тобто національна неписьменність.
Наші національні республіки, наші національні райони це бойова школа комскладу для майбутніх соціяльних революцій. Ми послідовнішу ведемо національну політику, ніж будь-яка буржуазна держава.
Крім того, як я оце сказав, ви всі слов’яни. Вам дуже легко знати всі слов’янські мови. Вам дуже легко підійти до радянських болгар і брататися з ними. Зараз ми прочитаємо розділ з болгарської газети, а перед тим складемо болгарсько-український словник, щоб усе зрозуміти».
L
Непрекъснати – непереривні.
Бе чут – був почутий.
Раздвижване – здвиг.
Всички – всі.
Не само – не лише.
За лишен път – зайвий раз, ще один раз.
Наред – поряд.
От бележим – одзначимо
Другари – товариші.
Стръмен – прикрий, важкий. Порівн. стрімкий.
Напредък – поступ.
Големи – великий, голінний. Згадай «Голем», роман Густава Мейрінка.
Нейното – її. По-російському, так би мовити, «ейный».
Трябва – треба.
Хлеб – хліб. У розмові болгари вимовляють не «хлеб», а «ляп».
Всеки опит – всяка спроба.
Първо – перше, перве. Саме тому ми не говоримо українською мовою «пірвий», чи «пірший», а говоримо «перший», «перший», що болгари мають тут «ъ».
Пълно – повне. Знову саме через те ми не говоримо «півне», хоч тут і закритий склад. Бо болгари мають «пильно», а не «полно».
Редове – ряди, лави.
Щурм – штурм. Читається по-болгарськи не шчурм, а штурм, як і в нас.
LI
БОРБАТА ЗА ХЛЕБ – БОРБА ЗА СОЦИАЛИЗМ
Ленин.
ЧЕРВЕНИТЕ ОБОЗИ НА 7 НОЕМВРИ ПОКАЗАХА, ЧЕ ХЛЕБ ИМА. ОТКРИТИТЕ КУЛАШКИ ЯМИ С 200-400 ПУДА ХЛЕБ КРАСНОРЕЧИВО ГОВОРЯТ, ЧЕ ХЛЕБОЗАГОТОВИТЕЛНИЯ ПЛАН Є НАПЪЛНО ИСПЪЛНИМ. НА ЩУРМ ЗА ХЛЕБ. ПРОТИВ КУЛАШКАТА АГЕНТУРА И ДВОЕЛИЧИЕТО В НАШИ РЕДОВЕ.
НИКАКВО ОТСЛАБВАНЕ
Нашия зов – непрекъснати червени обози да бъдат привета на трудящите се селяни в района – при настъпването на XIV година от Октомврийската Революция, от много селсовете бе чут.
От селата идат сообщення за ново раздвижване по пътя на пълното изпълнение на хлебозаготовителния н др. планове. Трудящето селянство доказа, че то е готово на всички жертви и способно да прояви огромни усилия и инициатива, за да сътрудничи с робітниците от града в великого дело – построяваннето – на социализма.
То прояви инициатива, не само в даването на контрактанията си, но и в излишките; то успешно се бори с кулака и откри ва скрития му хлеб – десятките ями, конто се откриха са свидетели за това. То показва спекулантите и продавците на хлеба, за да получат те следуемото им се по закона. И за лишен път ние се убеждаваме, че инициативата на масите е необьятен източник на творчески сили за които нема колебания, нема препятствия, нема предели по пътя на социалистическото строителство.
Но наред с тези отрадни – явлення ние можем да от бележим на некои места и известно отпускание – демобилязаци оно настроенне в някои другари, издаващи мисълта, че хлебозаготовката и др. кампании се свършават и че подир (після) 7 ноември ние се можем да си «отдъхнем» и да започнем спокойно да живеем, деноношната работа, да заменим с интимни срещи, весели компаний и др. вещи от «доброто старо време» за конто дребната буржуазия мечтае.