Я відпиваю ковток. Міцно. Смачно. Я оглядаю кімнату. Світло затінене, приглушене, м’яке. Дощ запалила пару свічок, і вони горять теплим бурштиновим світлом. У кімнаті пахне Дощ та витонченими спеціями. П’янко, запаморочливо. На стіні в рамці висить постер, на якому позує оголена Бріджит Бардо. У вазах – рожеві й білі орхідеї. Усі квіти схожі на вагіни.
Дощ умикає стерео. Лунає італійська пісня. Співає жінка. У неї потужний голос.
– Ого. Хто це? – питаю я. – Не знаю її.
– Еліза, – говорить Дощ. – «Eppure sentire». Це моя улюблена пісня.
Я хиляю залишки абсенту.
– Це й моя улюблена пісня також.
– Іди сюди, – каже Дощ, нахиляючись до мене.
Матрац рипає, коли ми влягаємося на нього. Вона зазирає мені глибоко в очі, і від цього мене струшує, мов від електрошоку. Вона ковтає абсенту й цілує мене під щелепу. Проводить кубиком льоду від мого горла до шиї ззаду. Крижинка тане на моїй шкірі. Я не розумію, гарячий він чи холодний; знаю лише, що відчуття дивовижні. Льодяна вода стікає донизу. Мої соски тверднуть. Я підтягаю її тіло, притискаю до мого. Я хочу, щоб ми дійшли до кінця. Хочу смакувати, як вона кінчає.
Я тягнуся, щоб поцілувати її в губи. Лід зникає. Її язик холодний, незнайомий, дивний. Серце в мене калатає. Дихаю неглибоко. Це все таке нове.
– Я хочу почути твій крик, Бейонсе.
– О, так, – відгукуюсь я. – Я твій теж.
Я піддираю бавовняну тканину її тонкого білого топа, що легко розтягується. Хочу бачити її оголене тіло. Я така до біса збуджена. Дощ скидає свій топ. Ох, ого! Я правильно здогадалася про пірсинг. Її невеликі груди ідеально підкреслені штангами в сосках. Ареоли темні. Шкіра шоколадного кольору. Я нахиляюсь і цілую її груди, губами та язиком відчуваючи штангу. Я облизую їх і смокчу. Вона тягне мою голову ближче до себе. Стогін. Я не можу повірити, що роблю це, але знаєте що? Це просто вогонь. Хуй тобі, Ніно. В обличчя. Я не збираюся лити сльози над своїм розбитим серцем.
Дощ пестить мою шкіру кінчиками пальців, легенько, мов літня злива. Вона стягає мій шкіряний топ і кидає його на підлогу. Ми лягаємо поряд. Я чую її дихання. Швидке й неглибоке. Я заведена. Повна сил. Як наче кокаїну перебрала. Цілую її голе плече. Потім лижу її шию. Вона на смак мов солодка цукерка.
Її руки спускаються до моїх сідниць. Я більше не можу чекати. Тягнуся до застібки її подертих джинсів. Намагаюся намацати ґудзики. Цікаво, чи зроблена в неї бразильська епіляція. Чи вона залишає смужку? Я роздираю застібку її синіх джинсів і стягаю їх – ногами – донизу по її ногах. На її лінії бікіні набите тату з орхідеєю. Маленьке, рожеве і, чорт забирай, бездоганне. Краще за моє. Я простягаю руку й легко торкаюсь до неї – пещу гарненькі пелюсточки, – а потім просуваю руку до її губ.
– Ммм, – каже Дощ.
Її голова провалюється в подушку. Я дивлюся, як вигинається її спина.
Темне волосся. Щось срібне. Іще один пірсинг, у кліторі? Я придивляюся пильніше.
– Боже мій. Це незрівнянно.
Я торкаюся до нього пальцем. Він крихітний. Блискучий. Сяйливий. Я цілую її вульву. Тут смак інший. Кислуватий. Я лижу, лижу, лижу. Згадую устриць, які їла на яхті Амброджо. Її тіло вигинається і хвилями звивається на ліжку.
– Мммм, – каже вона.
Я просовую пальці глибоко всередину, дотягуюся до її точки G. Вона стогне, а потім її тіло здригається. Я дивлюся, як вона кінчає.
Дощ сідає й дивиться на мене, але я можу тільки тупо на неї витріщатися.
Вона розстібає мої шкіряні штани та повільно стягає їх по моїх ногах. Очманіти. Цей секс яскравіший за вогонь.
– Чекай, – каже вона. – Не рухайся.
Вона встає з ліжка та йде до комода.
– Куди ти пішла? Повернися, – вимагаю я. І що це вона робить?
Дощ витягає пару рукавичок. Лискучих, чорних і глянсових. Вона натягає їх. Спандекс аж до ліктів.
– Моя гумова броня, – пояснює вона.
– Я думала, нам цим можна не перейматися.
Вона повертається до ліжка. Зовсім гола, якщо не рахувати рукавичок.
Вона не відводить погляду від моїх очей.
Простягає руку й пестить мою щоку. Шкірою я відчуваю рукавичку, прохолодну, як краплі дощу. Обличчя в мене, здається, горить. Я заплющую очі. У мене паморочиться в голові. Я неначе п’янію. Відчуваю кожен нерв. Дощ рухається вниз у мене між ніг.
– Тобі подобається? – питає вона.
Вона гладить руками мій живіт. М’якими губами притискається до моєї вульви. Я опускаю погляд і бачу довге чорне волосся, що вкриває її голі плечі. Я стогну, стогну. Течу. Невиразно скрикую. На мій клітор тисне щось тверде – кільце в її язику?