Выбрать главу

5. Якщо ж для когось із нащадків по будь-якій лінії мої смиренні прохання здадуться суворою і несправедливою вимогою, прошу вибачитися перед ним, бо має право не погоджуватися з благаннями грішниці, та зрозуміти: тільки заради продовження роду Дорошевого ці труди.

Перпетуя Маркова Дорош

Монреаль. 1881 рік

Стороженко відклав аркуш, зняв окуляри, глянув на присутніх.

— Якщо не звертати уваги на маячню про прокляття, документ цілком зрозумілий і недвозначний. З ним буде легко працювати, — сказав спокійний співробітник ін’юрколегії.

— Якби не «маячня про прокляття», ми би взагалі зараз не говорили про спадок, його би просто не було, — зауважив Стороженко. Глянув на Мар’яну, Ярка. — Вам усе зрозуміло?

— Я би хотіла почути роз’яснення від вас… Більш простими словами, без усіх цих «благань», «молитов», — відповіла Мар’яна. Зиркнула на Ярка. Мовчав. Дивився на Мар’яну і мовчав. «До біса!» — очі відвела, повернулася до Стороженка.

Той підвівся. Ходив кабінетом, пояснював:

— Перше! Пані Озерова і пан Раєвський не мають права укладати поміж собою шлюб і народжувати дітей, якщо не хочуть, щоби в монастирях Чернігівської… «губернії» монахи років сто раділи спадку Перпетуї.

— Нащо нам інцест?! З цим усе зрозуміло, — погордливо, як Аїда, смикнула плечиком Мар’яна. — Прошу, далі.

— А далі вам пощастило, шановні спадкоємці, бо у нас був випадок, коли спадок призначався двом, а законно претендувала на нього, здається, двадцять одна особа, — відповів Стороженко. — А вас лише двоє.

— Може, прокляття допомогло? — усміхнувся спокійний.

— Ми констатуємо факт, — продовжив Стороженко. — Спадкоємців двоє, причому не двоє на одній лінії, а по одному на кожній. Тож сміливо ділимо спадок навпіл. І ви… — звернувся до Ярка й Мар’яни, розвів руками, — продовжуєте мріяти про нього аж доти, доки не знайдете пари, не повінчаєтеся, як просить сердешна Перпетуя. Отоді отримаєте по одній п’ятій частині спадку.

— Скільки це? — не втрималася Мар’яна.

— «Банк Монреаля» вже надав нам деякі розрахунки, — Пітер гортав папери, знайшов потрібний. — У скрині п’ятсот сорок дві золоті монети різної ваги й номіналу. Їх розділять за вагою, кожен зі спадкоємців після виконання першого пункту вимог зможе отримати приблизно п’ятдесят чотири монети. Крім того, і це основне, в грошовому вимірі після виконання першого пункту вимог кожен спадкоємець отримає приблизно десяту частину відсотків, які накопичилися за сто тридцять років. У банку поки йде повний перерахунок, але відсотки сягнули трьохсот відсотків від вартості спадку.

— Мільйони? — спитала Мар’яна.

— Мільйони, — кивнув Пітер.

— Основну ж частину спадку кожен отримає після того, як матиме дитину в законному церковному шлюбі, - продовжив Стороженко. — І, слава Богу, нашій трепетній Перпетуї не спало на думку тут виставити ще низку додаткових умов. Наприклад, про досягнення дитиною певного віку чи, наприклад, її стать. Добре, що не виділила рік вам на таку делікатну справу. Нормальний заповіт, повірте мені. Без викрутасів!

— Мені все зрозуміло, — Мар’яна зажурилася при згадці про дитину. Спробувала підтримати себе оптимістичними думками про репродуктологію, альтернативні методи, навіть підкуп чи всиновлення.

— А ви, пане Раєвський… — Стороженко підійшов до Ярка, побачив розстібнутий ґудзик на його сорочці, застібнув, усміхнувся. — Ви мовчали увесь час. Розумію… Надто багато приголомшливої інформації для одного дня. Пані Озерова встигла познайомитися з посланням Перпетуї раніше, їй легше, а ви…

— Мені все зрозуміло, — відповів Ярко.

Перестрілись очима. Ярко дивився на Мар’яну ошелешено й здивовано.

— Отже, на сьогодні все? Побігли наречених собі шукати? — зухвало запитала Мар’яна Стороженка. Підвелася.

— Ні, ні! Тепер маємо письмово зафіксувати вашу згоду з вимогами нашої шановної Перпетуї. Зараз ми підготуємо документи…

— Я не згоден, — Ярко підвівся, знизав плечима. — Вибачте, — пішов до дверей.

У Мар’яни щелепа відвалилася, та впоралася — ніхто не помітив, — вигукнула Яркові услід:

— Дякую, братику!

За Ярком біг Стороженко:

— Не поспішайте, не робіть дурниць, юначе! Ваш підпис лише засвідчує, що ви все ще у грі. Ну, не вийде за рік… Що ви втрачаєте? Нічого. А якщо ви зараз відмовитеся, назад ходу не буде.