— Це Арнольд Фолкестад, — представив Харрі. — Він мій колега, і я попрохав його прийти зі мною, щоб він був свідком того, що тут буде сказано, і дізнався, до яких ми прийдемо домовленостей.
— Ну що ж, мудро, — сказав Юхан Крон, але ніщо в його інтонації і міміці не виказувало того, що він дійсно так вважає. — Прошу.
Він пішов уперед, зиркнувши на вузький, наче жіночий годинник, і Харрі зрозумів натяк: я дуже зайнятий, у мене мало часу на цю дріб’язкову справу. Його офісу вистачило б лише на двох, тут пахло шкірою, і запах цей, на думку Харрі, йшов від обкладинок журналів "Судові вісті", що заповнювали книжкові полиці. Іще пахло парфумами, і Харрі знав, звідки з’явився цей запах. Сільє Гравсенг сиділа на стільці впівоберта до них і впівоберта до масивного письмового столу Юнаса Крона.
— Рідкісний зразок? — запитав Харрі, провівши рукою по стільниці, перш ніж сісти.
— Звичайний, — буркнув Крон і зайняв трон посеред джунглів.
— Звичайним він був учора, сьогодні він уже зникає, — уточнив Харрі і коротко кивнув Сільє Гравсенг.
Вона відповіла, опустивши і знову підвівши повіки, неначе голова у неї не рухалася. Волосся було зав’язане в такий тугий хвіст, що очі здавалися вужчими, ніж зазвичай. Дивлячись на її костюм, можна було подумати, що вона співробітниця адвокатської фірми. Сільє виглядала спокійною.
— Перейдемо прямо до справи? — запитав Крон і прийняв свою улюблену позу, притиснувши один до одного кінчики пальців. — Пані Гравсенг стверджує, що її зґвалтували у вашому кабінеті в Поліцейській академії близько півночі у вказаний день. Підтвердженням її слів є подряпини, синці і порвана сукня. Усе це сфотографовано і може бути пред’явлено в суді як докази.
Крон кивнув Сільє, неначе хотів упевнитися, що вона витримає такі страждання, а потім продовжив:
— Медичне обстеження в Центрі для жертв насильства не виявило подряпин чи синців на статевих органах, але їх рідко знаходять. Навіть при жорстоких зґвалтуваннях їх знаходять тільки в п’ятнадцяти-тридцяти відсотках випадків. У піхві не залишилося слідів сперми, оскільки ви зберегли цілковите самовладання і зробили еякуляцію не в піхву, а на живіт пані Гравсенг, після чого ви дозволили їй одягнутися, протягли її до виходу і виштовхнули за двері. Шкода, що вона не зберегла такого ж цілковитого самовладання і не зібрала трохи сперми як доказ, а, ридаючи, декілька годин простояла під душем, намагаючись змити усі сліди бруду. Може, це не занадто доцільна, але дуже зрозуміла і звичайна реакція дівчини.
Голос Крона злегка затремтів від обурення, і Харрі подумав, що Крон справді гнівається, але швидше заради того, щоб дати їм зрозуміти, яке сильне враження можуть справити ці дані у разі, якщо відбудеться судовий процес.
— Але усі співробітники Центру для жертв насильства зобов’язані давати короткий опис психічної реакції особи, що звернулася до них. Йдеться про професіоналів, що мають великий досвід спостереження за поведінкою жертв насильства, отже, їх описові суд надає велике значення. І повірте мені, в даному випадку спостереження психологів повністю підтримують версію мого клієнта.
Майже вибачлива посмішка промайнула на обличчі адвоката.
— Але перш ніж ми перейдемо до вивчення доказів, ми маємо з’ясувати, чи обдумали ви мою пропозицію, Холе. Якщо ви дійшли висновку, що хочете її прийняти, — я сподіваюся, що заради блага обох сторін ви дійшли цього висновку, — то ось письмова угода. Вона, природно, буде конфіденційною.
Крон простягнув Харрі чорну шкіряну теку, значущо дивлячись на Арнольда Фолкестада, що повільно кивав.
Харрі відкрив теку і швидко прочитав аркуш формату A4.
— М-м-м. Отже — я звільняюся з Поліцейської академії і не працюю в поліції чи в пов’язаних з поліцією організаціях? І ніколи більше не згадую про Сільє Гравсенг? Готове до підписання, як я бачу.
— Це не так уже й важко, бо якщо ви вже склали усі плюси й мінуси, то прийшли до правильної відповіді.
Харрі кивнув. Він подивився на Сільє, яка сиділа прямо, ніби аршин проковтнула. Вона відповіла йому бляклим невиразним поглядом.
Арнольд Фолкестад тихо кашлянув, і Крон доброзичливо подивився на нього, неначе мимохіть кинувши погляд на годинник. Арнольд дістав жовту паперову теку.
— Що це? — запитав Крон, піднявши брову, і взяв теку.
— Це — вже наша пропозиція за текстом угоди, — відповів Фолкестад. — Ми пропонуємо Сільє Гравсенг негайно піти з Поліцейської академії і ніколи не шукати роботу в поліції або пов’язаних з поліцією організаціях.