Він підняв чашку з кавою і знову опустив її на стіл. Чергового ковтка не буде, поки мозок за що-небудь не зачепиться. Мотив. Вони так давно б’ються головою об стіну, що, напевно, вже пора пошукати інший мотив. Пошукати там, де є світло.
Хтось відсунув стілець. Харрі підвів голову. Бйорн Гольм. Він поставив чашку з кавою на стіл, не розплескавши ні краплі, зняв із себе свою шапочку і наїжачив руде волосся. Харрі відчужено дивився на його рухи. Він що, хоче відкрити доступ повітря до шкіри голови? Чи це щоб не ходити з волоссям, що приклеїлося до голови, чого так боялося його покоління, але що, судячи з усього, подобалося Олегу? Декілька волосинок з чуприни прилипли до спітнілого лоба над окулярами в роговій оправі. Начитаний книжковий черв’як, мережевий онаніст, самовпевнений урбаніст, що приміряв на себе імідж невдахи, роль фальшивого лузера. Невже він виглядає саме так, ота людина, яку вони шукають? Чи він рожевощокий сільський здоров’як, що живе в місті, ходить у блакитних джинсах і практичному взутті, стрижеться в найближчій перукарні, миє сходи, коли настає його черга, завжди готовий допомогти, і ніхто не скаже про нього поганого слова? Порожні гіпотези. Ковтка кави не буде.
— Ну? — запитав Бйорн, щедро глитнувши гарячого напою.
— Бачиш… — почав Харрі. Він ніколи не запитував Бйорна, чому сільський житель носить растаманську шапочку, а не ковбойський капелюх. — Гадаю, нам потрібно уважніше вивчити вбивство Рене Калснеса. І слід забути про мотив і звернути увагу виключно на технічні факти. У нас є куля, якою його добили. Дев’ять міліметрів. Найпоширеніший калібр у світі. Хто ним користується?
— Усі. Абсолютно всі. Навіть ми.
— М-м-м. Ти знав, що в мирний час поліцейські здійснюють чотири відсотки вбивств у всьому світі? А в країнах третього світу — дев’ять відсотків. Отже, люди нашої професії вбивають більше, ніж люди будь-якої іншої професії у світі.
— Отакої, — вимовив здивовано Бйорн.
— Він дурниці каже, — втрутилася Катрина. Вона підсунула стілець до їхнього столу і поставила на нього велику чашку чаю, що парувала. — В сімдесяти двох відсотках випадків, коли люди наводять статистичні дані, вони беруть їх зі стелі.
Харрі зареготав.
— Це смішно? — запитав Бйорн.
— Це жарт, — відповів Харрі.
— І в чому тут сіль? — поцікавився Бйорн.
— Запитай у неї.
Бйорн подивився на Катрину. Вона, посміхаючись, помішувала чай у своїй чашці.
— Не зрозумів гумору! — Бйорн сердито втупився у Харрі.
— Цей жарт говорить сам за себе. Катрина щойно придумала ці сімдесят два відсотки, так?
Бйорн похитав головою, нічого не розуміючи.
— Це як парадокс, — пояснив Харрі. — Як грек, який стверджує, що усі греки брешуть.
— Але це не обов’язково неправда, — сказала Катрина. — Я про сімдесят два відсотки. Значить, Харрі, ти гадаєш, що наш убивця — поліцейський?
— Я цього не казав, — усміхнувся Харрі і зчепив руки за головою. — Я тільки сказав…
Він замовк, відчувши, як волосся у нього на потилиці стає дибки. Старе добре волосся на потилиці. Гіпотеза. Він подивився на свою чашку з кавою. Йому дійсно зараз захотілося зробити ковток.
— Поліцейський, — повторив він, підвів очі і виявив, що двоє співрозмовників дивляться на нього з особливою увагою. — Рене Калснеса убив поліцейський.
— Що? — перепитала Катрина.
— Це наша гіпотеза. Куля калібру дев’ять міліметрів, така ж, які використовуються в службовій зброї "Хеклер-кох". Недалеко від місця злочину був виявлений поліцейський кийок. І це єдине з первинних убивств, яке має пряму подібність з убивствами поліцейських. Їх обличчя понівечені, стерті. Більшість первинних убивств були здійснені на сексуальному ґрунті, а ці — вбивства з ненависті. А чому людина ненавидить?
— Ти знову повертаєшся — до мотиву, Харрі, — заперечив Бйорн.
— Швидко, чому?
— Ревнощі,— почала Катрина. — Помста за приниження, відмову, зневагу, осміяння, за зраду дружини, за дитину, брата, сестру, за знищені можливості, через гордість.
— Зупинися, — сказав Харрі. — Наша гіпотеза полягає в тому, що вбивця — людина, пов’язана з поліцією. І виходячи з цього, ми повинні наново розглянути справу Рене Калснеса і знайти його вбивцю.
— Чудово, — відповіла Катрина. — Але, навіть зважаючи на наявність декількох непрямих доказів, я не зовсім розумію, чому несподівано стало ясно, що ми шукаємо поліцейського?
— Хто-небудь може запропонувати кращу версію? Рахую від п’яти до нуля. — Харрі з викликом подивився на них.