Слова його прозвучали досить пишномовно, особливо у кінці, набагато пихатіше, ніж коли їх вимовляв Гуннар Хаген у його вітальні вчора ввечері. Але він знав, що принаймні частина з цих людей у нього на гачку, у кількох жінок навіть рум’янець проступив на щоках, особливо після того, як він вимовив завершальну тираду. Про те, що, коли вони оголосять про свій намір перевірити усі службові пістолети в країні і порівняти їх із наявною кулею, тобто провести операцію, схожу на пошук Попелюшки принцом, він першим здасть свою зброю на балістичну експертизу.
Але зараз головним був не успіх у жінок, головною була думка голови міської ради. А його обличчя залишалося безпристрасним.
Трульс Бернтсен засунув мобільник до кишені й кивнув тайській дівчині, подаючи знак принести йому ще одну чашку кави.
Вона усміхнулася й зникла.
Люблять вони догоджати, ці тайці, на відміну від небагатьох офіціантів-норвежців, що залишилися у подібних установах. Ті були ледачими і вічно невдоволеними, і з їхніх облич не сходив вираз страждання через те, що їм доводиться чесно виконувати свою роботу. Усе не так було у цієї тайської сім’ї, що тримає маленький ресторанчик в районі Турсхов: тут до нього кидалися, щойно він піднімав брову. І коли він платив за скромний спрінг-рол або каву, обслуговуючий персонал усміхався до вух і кланявся йому, склавши долоні біля грудей, неначе він був великим білим богом, що зглянувся на них. Йому на думку спадали варіанти про переїзд до Таїланду. Але тепер навряд чи вийде. Він мав повернутися до роботи.
Мікаель тільки що подзвонив і сказав, що їх план спрацював. Що усунення скоро буде скасоване. Він не захотів уточнити, що мав на увазі під "скоро", тільки повторив ще раз: "скоро".
З’явилася кава, і Трульс зробив перший ковток. Кава була не дуже хороша, але Трульс дійшов висновку, що насправді йому не подобається той напій, який інші люди називають хорошою кавою. Він повинен мати саме такий смак: смак звареного на вивареній кавоварці напою. У кави має бути присмак паперового фільтру, пластмаси і в'їдливої застарілої олії какао-бобів. І тому Трульс був тут єдиним відвідувачем, інші люди пили каву в інших місцях, а сюди приходили пізніше, щоб дешево пообідати або узяти їжу з собою.
Тайська дівчина пішла і сіла за кутовий столик, за яким інші члени сім'ї, як здалося Трульсу, займалися бухгалтерією. Він прислухався до звуків їхньої дивної мови. Він не розумів жодного слова, але мова йому подобалася. Йому подобалося сидіти поряд з ними і прихильно кивати у відповідь на їхні посмішки. Він майже відчував себе частиною цієї спільноти. Цікаво, чи не тому він приходить сюди? Трульс відкинув цю думку і знову зосередився на проблемі.
Про це теж повідомив Мікаель.
Експертиза службової зброї.
Мікаель сказав, що вона робитиметься у зв'язку зі вбивствами поліцейських, і він сам — щоб показати, що ця акція торкається абсолютно усіх, від нижчих чинів до вищих, — сьогодні вранці здав свій власний пістолет на балістичну експертизу. І що Трульсу належить зробити те ж саме якнайскорше, незважаючи на тимчасове усунення.
Мабуть, уся справа в кулі з Рене Калснеса. Напевно, вони зрозуміли, що вона була випущена з поліцейського пістолета.
Сам Трульс був у безпеці. Він не лише підмінив кулю, але й дуже давно заявив про крадіжку пістолета, яким скористався того разу. Він, звичайно, чекав, прочекав цілий рік, аби бути впевненим у тому, що ніхто не стане пов'язувати крадіжку його зброї зі вбивством Калснеса. А потім він розтрощив ломом двері у власній квартирі, щоб усе виглядало правдоподібно, і повідомив про злом. Він склав довгий список зниклих речей і отримав близько сорока тисяч страховки. Плюс новий службовий пістолет.
Проблема полягала не в цьому.
Проблемою була куля, яка нині лежала в коробці з доказами. У той момент це здалося — як вони там кажуть? — хорошою ідеєю. Але тепер Мікаель Бельман був йому потрібен. Якщо Мікаеля усунуть з посади начальника поліції, він не зможе скасувати усунення Трульса. У будь-якому разі нині вже пізно що-небудь міняти.
Усунення.
Трульс насолодився цією думкою і підняв чашку, щоб відсалютувати своєму відображенню в скельцях сонцезахисних окулярів, які він поклав на стіл перед собою. Мабуть, він розсміявся вголос, бо тайці з підозрою подивилися на нього.