Выбрать главу

— Беато…

— Добраніч, Харрі.

— Беато Льонн.

Беата вже розчинила вхідні двері і хотіла швидше вийти, поки він не помітив сліз у її очах. Але Харрі притримав двері рукою. Голос його прозвучав у неї над вухом:

— А ви подумали, як убивці вдалося змусити поліцейських добровільно прийти на старі місця злочинів у дні, що збігалися з датами здійснення перших убивств?

Беата відпустила ручку дверей:

— Що ти хочеш сказати?

— Я хочу сказати, що читаю газети. У них писали, що поліцейський Нільсен приїхав до Тріванна на автомобілі «гольф», якого залишив на стоянці, і що в снігу на дорозі, що веде до будки, залишилися тільки його сліди. І що у вас є відеозаписи з бензоколонки в Драммені, які підтверджують, що безпосередньо перед убивством Антон Міттет був у своїй машині сам. Вони, безперечно, знали, що поліцейських зовсім нещодавно убили саме таким чином. І все одно приходили.

— Звичайно, ми про це думали, — сказала Беата. — Але не знайшли переконливої відповіді. Ми знаємо, що незадовго до вбивств їм дзвонили з телефонів-автоматів, розташованих неподалік від місця злочину. Напевно, вони розуміли, хто їм дзвонить, і думали, що їм випав шанс самостійно упіймати вбивцю.

— Ні, — заперечив Харрі.

— Ні?

— Криміналісти знайшли у бар дачку машини Антона Міттета незаряджений пістолет і коробку патронів. Якщо він думав, що йде на зустріч із убивцею, він би, як мінімум, зарядив перед цим пістолет.

— Можливо, у нього не було на це часу до того, як він туди приїхав, а вбивця ударив ще до того, як він устиг відкрити бардачок, і…

— Йому подзвонили о десятій тридцять одна, він заправив бензин о десятій тридцять п’ять. Так що у нього був час залити бензин після того, як йому подзвонили.

— Може, він закінчувався?

— Ні. «Афтенпостен» виклала в Інтернеті відеозапис із бензоколонки під заголовком: «Останні знімки Антона Міттета до страти». На них можна бачити людину, яка заливає у бак бензин не довше тридцяти секунд, а це означає, що бак у нього був повний. Так що у Міттета було море бензину, щоб доїхати до місця злочину і повернутися додому, а це ще раз підтверджує, що він нікуди не поспішав.

— Добре, значить, він міг зарядити пістолет там, але не зробив цього.

— Перейдемо до Тріванна, — сказав Харрі. — У бардачку «гольфа» Бертіля Нільсена теж лежав пістолет, який він не взяв із собою. Отже, у нас є два поліцейських, що мають досвід у розслідуванні вбивств, і обоє приходять на місця, де були скоєні нерозкриті злочини, хоча знають, що один з їхніх колег нещодавно був убитий так само. Вони могли узяти з собою зброю, але не зробили цього, хоча у них, цілком очевидно, було досить часу. Дисципліновані поліцейські, які перестали грати героїв. Про що усе це говорить вам?

— Гаразд, Харрі, — відповіла Беата, обернулася і притулилася спиною до дверей так, що ті ударилися об стіну. — Про що це повинно сказати нам?

— Це повинно сказати вам ось що: вони не думали, що йдуть ловити вбивцю.

— Ну гаразд, не думали. Може, вони думали, що йдуть на побачення з гарненькою жінкою, яка збуджується від сексу на місці скоєння злочину?

Беата хотіла пожартувати, але Харрі без зволікання відповів:

— Але їм телефонували незадовго до зустрічі.

Беата замислилася:

— А що, коли вбивця видав себе за журналіста, який хоче поговорити про інші нерозкриті злочини, після того як у пресі стали говорити про один з них? І попросив Міттета зустрітися пізно увечері, щоб у фотографа була можливість зробити знімки з правильним настроєм?

— Для того, щоб потрапити на місця злочинів, потрібно постаратися. Принаймні в Тріванні. Я так зрозумів, що Бертіль Нільсен приїхав з Недре-Ейкера, тобто він їхав більше півгодини. А серйозні поліцейські не стануть безплатно працювати заради того, щоб у пресі з’явилися нові шокуючі статті про злочини.

— Коли ти говориш, що вони не стануть працювати безплатно, ти маєш на увазі…

— Атож, саме так. Я гадаю, вони вважали, що це якось пов’язано з їх роботою.

— Що їм зателефонував колега?

— М-м-м…

— Убивця дзвонить їм, видає себе за поліцейського, що працює на місці злочину, бо… тому що воно потенційно є місцем, де кат поліцейських може завдати нового удару, і… і… — Беата смикнула сережку, виплавлену з форменого ґудзика, — і говорить, що їм потрібна його допомога, щоб реконструювати первинне вбивство!