Харрі прибрав руку з її горла. Але Ракель залишалася на місці. Вона завмерла і затремтіла, як хижак за секунду до того, як впасти на землю. А потім вона наче сконала. Повалилася лобом на ліжко, гірко схлипнувши, і залишилася в такій позі, немов схилилася у молитві.
Він вийшов з неї. Ракель застогнала, перекинулася і з докором подивилася на нього. Зазвичай він не виходив з неї до тих пір, поки вона не була готова до роз’єднання.
Харрі швидко поцілував її в шию, вислизнув з ліжка, вдягнув труси фірми "Пол Сміт", які вона купила йому в аеропорту по дорозі з Женеви в Осло, знайшов пачку "Кемела" в джинсах "Ренглер", що висіли на стільці. Потім він вийшов із спальні й спустився у вітальню, всівся в крісло і виглянув у вікно. Надворі був найтемніший час ночі, але все-таки не настільки темно, щоб не розгледіти контури пагорбів на тлі неба. Харрі прикурив. Майже відразу ж почув за спиною її кроки.
— Щось сталося?
— Ні.
Вона всілася на ручку крісла і притулилася носом до ямки у нього на шиї. Шкіра її все ще була гаряча і пахла сексом. І сльозами принцеси Міррхи.
— "Опіум", — мовив він. — Нічого собі назва для парфумів…
— Вони тобі не подобаються?
— Та ні, — Харрі випустив дим догори. — Але вони трохи… специфічні.
Вона підвела голову і подивилася на нього:
— Іти тільки зараз це говориш?
— Я раніше над цим не думав. Та загалом і зараз не думав. Поки ти не запитала.
— Справа у спирті?
— Про що ти?
— Алкоголь у парфумах, так?
Харрі заперечно похитав головою.
— Але за цим щось криється, — сказала Ракель. — Я знаю тебе, Харрі. Тебе щось турбує. Тільки подивися, як ти палиш, любий, всмоктуєш у себе дим сигарети так, наче це остання крапля води на землі.
Харрі усміхнувся і погладив її по покритій мурашками спині. Вона легко торкнулася губами його щоки.
— Ну, раз це не алкогольна абстиненція, то це означає інше.
— Себто?
— Поліцейська абстиненція.
— А, це, — протягнув він.
— Справа у вбивствах поліцейських, так?
— Приходила Беата, умовляла мене попрацювати. Вона сказала, що говорила з тобою по телефону до того, як прийти сюди.
Ракель кивнула.
— І ти дала їй зрозуміти, що для тебе це не проблема, — договорив Харрі.
— Я сказала, що рішення за тобою.
— Ти забула про нашу клятву?
— Ні, але я не можу силувати тебе дотримуватися клятви, Харрі.
— Отже, якби я відповів згодою і став займатися розслідуванням…
— Ти б порушив клятву.
— Наслідки?
— Для тебе, для мене і Олега? Найбільша ймовірність, що все полетить до дідька. Для розслідування вбивств трьох поліцейських? Більша ймовірність розкриття.
— М-м… Перше — це точно, Ракель. А ось друге — зовсім ні.
— Можливо. Але ти знаєш, що наше спільне життя може скрахувати, незалежно від того, повернешся ти в поліцію чи ні. У морі багато підводних каменів. Наприклад, ти на стіну лізеш через те, що не робиш того, заради чого ти, за твоїми відчуттями, створений. Я чула, що чоловіки часто розлучаються напередодні осіннього мисливського сезону.
— Полювання на лосів. Не на куріпок же?
— Ні, звичайно.
Харрі затягнувся. Вони розмовляли приглушеними спокійними голосами, неначе обговорювали похід до супермаркету. Саме так вони зазвичай розмовляють, подумав він. Така вона і є. Він притягнув її до себе і прошепотів їй на вухо:
— Я хотів зберегти тебе, Ракель. Заразом усе це.
— Справді?
— Так. Бо це — добре. Це найкраще з усього, що у мене було в житті. А ти знаєш, як я влаштований, ти ж пам’ятаєш діагноз Столе. Залежний тип особистості, стан, що межує з обсесивно-компульсивним розладом. Алкоголь чи полювання — це одне й те саме, думки крутяться і крутяться по колу. Я хочу бути тут. Дідько, але я вже рухаюся туди, навіть коли ми просто говоримо про це! Я роблю це не для вас із Олегом, я роблю це для себе.
— Ну-ну, — Ракель погладила його по волоссю. — Давай тоді поговоримо про що-небудь інше.
— Гаразд. То вони сказали, що Олег може вийти раніше призначеного терміну?
— Так. Він позбувся усіх симптомів абстиненції. І мотивація у нього вища, ніж будь-коли раніше, Харрі.