Шкільні товариші розговорилися.
– Ти чого такий прісний? – Ян розв’язно ляснув його по плечу. – Щось не зрослося?
– Трохи захандрив, – зізнався Микита. – Мене дівчина кинула.
– Знайшов привід для туги! – Ян голосно розсміявся. – Я з такого приводу ніколи не сумую. Світ повний прекрасних жінок! – він пафосно виголосив останню фразу. – Тільки озирнися!
Микита не поворухнувся на заклик Яна, зате обернулася пишнотіла дама в капелюшку а-ля шістдесяті й кинула на Яна багатозначний погляд.
– Нам пора на вихід! – дав команду Ян і потягнув Микиту за руку. Той не пручався. Краще вже вийти, ніж бути під пильною увагою всіх пасажирів.
– І що тепер? – запитав Микита.
– Будемо гуляти!
– Узагалі-то, я прямував у гуртожиток до хлопців.
– До бідних студентів?! Що там робити? Нудьга та й годі! А тобі треба відволіктися.
– Знаю. Ось і хотів там трохи розслабитися.
– Випити по сто грамів горілки?
– Можливо, – Микита знизав плечима. – Або курнути.
– Балуєшся «травичкою»? – тихо запитав Ян.
– Зрідка. У тебе нічого немає?
– Я тебе зараз поведу в одне місце. – Ян схопив Микиту за руку. – Там можна класно провести час!
– Тільки не тягни мене в якийсь притон, – попросив Микита, прямуючи за Яном.
– Ображаєш! – Ян покривив носом. – Я схожий на пропащу людину? Ходімо, ти мені ще дякувати будеш.
У нічному клубі «Венера» було гамірно й багатолюдно. Микита біля барної стійки випив склянку глінтвейну й без інтересу спостерігав, як серед миготливих вогнів мерехтіли, звивалися в танці тіла відпочивальників. Зовсім молоді дівчатка, можливо, навіть неповнолітні, поводилися розкуто, так, як пересічні завсідники цього закладу. Вони обнімалися з хлопцями, їхні тіла терлися одне об одне в такт музиці, іноді пари зливалися у відвертому поцілунку. Микита шукав очима ту, яка бодай чимось нагадувала б Марину, але не знаходив. Він був злий на неї за те, що її образ досі стояв перед очима, не даючи спокою. Був незадоволений собою, бо не міг відпочивати й розслаблятися, як усі навколо, і вже пошкодував, що прийшов сюди, а не поїхав до хлопців у гуртожиток. Як на зло, кудись зник Ян, залишивши його одного.
– Нудьгуєш? – Перед ним виник Ян із незмінною усмішкою на обличчі. – Дивись, що я приніс!
Ян з урочисто-загадковою усмішкою продемонстрував затиснутий кулак.
– Що там?
– Заряд бадьорості та енергії!
– Не зрозумів.
– Село! Екстазі! Ходімо в туалет підзарядитися!
Микита не відчував утоми. Навколо було стільки милих нових друзів і гарних дівчат, серед яких він танцював уже не одну годину. Як виявляється, можна легко заводити знайомства!
– Привіт! Я – Микита.
– Я – Серьога! Привіт!
– А я – Макс! Будемо знайомі! Ти – класний пацан!
– Взаємно! З тобою теж весело!
Один оплеск – і в тебе вже новий товариш! Так усе просто! І головне: тут так весело! Не треба червоніти й тушуватися, щоб підійти до дівчини для знайомства. Можна захопити в танець – і вже за мить її руки приємно обвивають твою шию.
І Микита веселився від душі. Здавалося, його тіло не може зупинитися від надлишку енергії. Він танцював серед цього галасливого натовпу, де всі були розкуті й так мило йому всміхалися. Микита сміявся, не думаючи про правила пристойності, коли йому спало на думку смикнути вниз сарафан без бретелей рудоволосої дівчини. Її маленькі груди оголилися.
– Подобається? – без докорів сумління запитала вона, провівши пальчиками по своїх грудях.
– Ще б пак!
– І мені теж!
Між ними виник Сергій. Він зігнув коліна і, коли його обличчя виявилося на рівні оголених грудей рудоволосої, присмоктався губами до соска. Микита розсміявся й сів на підлогу серед танцюючих. Його душу розпирало від захоплення розкутістю нових друзів. Сидіти довго він не міг – ноги, руки, усе тіло вимагало руху, і він різко підхопився й повторив те, що зробив Серьога.
– Як солодко! – проспівав Микита, відірвавши губи від грудей дівчини.
Рудоволоса закинула голову назад, засміялася, потім прикрила груди й кивнула Микиті.
– Іди за мною! – наказала.
Вони опинилися в напівтемному вузькому коридорі. Дівчина притулилася губами до його губ. Який у неї гарячий і пристрасний поцілунок! Микита взявся покривати поцілунками її обличчя, губи, шию.
– Ти мені подобаєшся! – прошепотів він. Дівчина затулила його рот губами.
– Як тебе звати? – запитав він, задихаючись від бажання оволодіти нею.