– Треба ще виписувати чеки? – здивувався Тимур. Захар Єфремович розсміявся, а на обличчі Сені з’явилася подоба посмішки.
– «Чек» мовою наркоманів означає «доза». Видно, сам не вживаєш, тому тобі потрібне стажування. Два тижні вистачить?
– Але… Мені треба за щось жити цей час, – зауважив Тимур.
Захар Єфремович дістав із портмоне п’ять стодоларових купюр, поклав на стіл.
– Це тобі підйомні. Вважай, що вони за вміння тримати язик за зубами. Стажування теж буде оплачене. Про все інше тобі розкаже Сеня.
Тимур поклав гроші в кишеню.
– Будеш мовчати, дам добре заробити, а базіки в нас позбавляються не тільки язика. Ти мене зрозумів? – запитав Захар Єфремович, коли Тимур потягнувся за милицями.
– Не хлопчик. Я все зрозумів, – сказав він і вийшов із кабінету разом із Сенею.
Захар Єфремович вийшов на вулицю, перевірив ще раз сигналізацію автомобіля. Він дістав мобільний, набрав потрібний номер.
– Вітаю тебе, Олександре Івановичу, – сказав він. – План спрацював навіть швидше, ніж я думав.
– Прилаштував хлопця? Тепер ти спокійний?
– Так. Він зможе непогано заробляти. До того ж минулого тижня довелося одного баригу здати ментам. Хороший хлопець був, п’ять років пропрацював, нехай тепер побуде трохи у «відпустці».
– Не шкода було здавати? – запитав Олександр Іванович, хоча прекрасно знав, що зараз відповість його друг.
– Виробничі збитки, – зітхнув Захар Єфремович. – Без них ніяк. Менти теж повинні збільшувати відсоток розкриття злочинів. Маємо ж ми виручати одне одного?
– Тебе хоча б не здасть цей барига?
– Та облиш ти! Слідчий – своя людина. Там усе гаразд, – відповів він. Стало якось неприємно від того, що друг сказав не «нас», а «тебе».
– Ти впевнений на всі сто?
– На сто відсотків я не впевнений навіть у собі, – сказав Захар Єфремович. Він попрощався і вимкнув телефон.
Розділ 38
У Діани день не задався від самого ранку. Усе почалося з того, що вона прокинулася від жахливого сну. Їй снилася тітка Вероніка, яка тікала від неї, несучи атласну червону вечірню сукню. Діана намагалася угнатися за жінкою, щоб відібрати сукню, бо на носі був випускний вечір, але та тікала все далі, дражнячи і сміючись над безпорадністю Діани. У якусь мить Діана зуміла наздогнати тітку і вже відчула в руках приємну шовковистість тканини, але жінка різко її відштовхнула, і Діана полетіла в темну прірву. Вона закричала зі страху й прокинулася, уся спітніла.
Останнім часом дівчина часто прокидалася вночі від того, що була вся мокра, наче на неї вилили відро води. Потім уранці вона почувалася розбитою і втомленою, наче не було сну й відпочинку. Тимур помітив зміни в її стані і всю провину за нездужання Діани брав на себе. Він звинувачував себе в тому, що не може добре заробити. Усі аргументи Діани про те, що тимчасові труднощі – це маленькі випробування, їх потрібно пережити з гідністю й дочекатися осені, були марні. Таким упертим Тимур був із дитинства. Хіба тепер він зможе змінитися?
Діана сходила на заняття в тренажерний зал і відчула ще більшу втому. Але подітися було нікуди, вона поїхала на роботу. Її зустрів Аркадій.
– Треба поговорити, – сказав, запросивши до свого кабінету.
– Що ще? – запитала Діана з нехорошим передчуттям.
– Розумієш, тут така справа… – Аркадій почав походжати й смикати борідку.
– Не тягни. Говори, як є.
– Дуже потрібна й порядна людина…
– Знаю я твоїх порядних, – перебила його Діана. – Моя відповідь – ні!
– Ну чес-слово порядна! Я його вже сто років знаю. Він користується послугами наших дівчаток дуже рідко і, повір мені, жодного разу нікого не скривдив. Розумієш, старіючий одружений чоловік, зразковий сім’янин, при грошах. Дружина вже не збуджує так, як у молодості, а так хочеться відчути себе чоловіком!
– Для цього є повії.
– Саме так! Але він принципово не хоче користуватися їхніми послугами.
– Його проблеми. Послухай, Аркадію, мені потрібно йти на тренування, а я марную час. Я ж чітко сказала «ні», – Діана збиралася піти.
– Звичайно, я можу домовитися з будь-якою іншою дівчинкою, старий не буде проти.
– Чому ж ти тоді викликав сюди мене?
– Хотів хоч якось допомогти тобі. Я ж знаю, скільки грошей потрібно на лікування, на відновлення сил і взагалі на життя. Адже тобі потрібні гроші? Ось я й подумав… Діано, скажи мені чесно, чому ти не хочеш за вечір заробити пристойну суму? Старий щедрий і не просить залишатися на ніч. Та що там йому треба в такому віці?