Шляйфштайн був імпозантний, одягнений у темне, чоловік, який, здавалось, народився керувати й бути недосяжним для своїх підлеглих.
Вільгельм Шляйфштайн почав кар'єру з банку, дійшов до розтрати, підробки документів, шахрайства і зрештою став професійним злодієм. Ембер знав — німець зажив слави людини жорстокої, але ніяк не міг сполучити його теперішнє становище ватажка купки паразитів, яких щойно бачив у їдальні внизу, зі становищем легендарного проводиря злочинного світу Берліна. На мить сяйнула думка: чому професор так ретельно розробляв план, як заманити німця в пастку?
— Доброго вечора, містере Ембер. Багато чув про вас. Франц каже, ви маєте якусь пропозицію? — Англійська вимова Шляйфштайна була бездоганна, лише з ледь помітним натяком на акцент. Його великі м'які руки спокійно лежали на столі, а маленькі темні очі дивилися некліпно. — Можу вам запропонувати сісти хіба що на ліжку. Бачу, вас дивує, чому я змушений жити в такому свинюшнику.
— Гадаю, це не ваш стиль. — Ембер вирішив, що краще буде, коли він говоритиме з німцем на рівних, хоча це зухвало, а може, й небезпечно.
— У Лондоні нині хаос, потрібна тверда рука. Ваш колишній хазяїн підтримував тут лад, як і я в Берліні.
— Я знаю. Чув.
— А тепер тут базар, і цим треба скористатись. Але я не хочу привертати до себе уваги. Поселись я в одному з найкращих готелів, як поліцаї відразу забігають, винюхуючи, мов пси навколо сучки. Звідси ж мені зручніше дещо розвідати, а крім того, до мене, можливо, прийдуть ті, хто мене знав раніше. Такі, наприклад, як ви.
— Маєте рацію. Я ж прийшов.
— Якщо я затію путящу «справу» з тими, що внизу, можуть прийти добрі хлопці. Замість того, щоб діяти необдумано, краще починати з малого, Ембере, а потім обережно йти далі… А з якою пропозицією прийшли ви?
Ембер глянув на Франца, який все ще стримів біля дверей. Запала ніякова мовчанка. З вулиці долинали звуки п'яного співу. Можливо, то Бен Таффнелл натякав, що він на місці й веде спостереження.
Шляйфштайн щось коротко сказав німецькою мовою. Франц кивнув головою, підозріливо зиркнув на Ембера, а тоді вийшов з кімнати й прогуркотів сходами вниз, вибиваючи дріб ногами, мов барабанними палицями.
— Вас я знаю, — помовчавши мовив Шляйфштайн. — Мені також відомо, що ви працювали на Моріарті й були до нього наближені. Побачимо, чи можу я вам довіряти. Отже, ваша пропозиція?
Ембер мав копію списку ювелірних виробів, що мали лежати в сейфі фірми «Фриленд і Син» протягом вихідних днів, з 20 до 23 листопада. Одначе ця копія не давала ні назви фірми, ні її адреси, не згадувались у ній і прізвища леді Скоубі та герцогині Ешерської. Дати також були пропущені.
З виглядом управителя банку, що перевіряє важливий рахунок, Шляйфштайн двічі прочитав цидулу.
— Список коштовностей. І що ж?
— Те, що всі вони якийсь час будуть в одному місці. І, крім них, іще дещо.
— Де саме?
— В Лондоні. Поки що це все.
— Місце доступне?
— Ну, це не те, що зламати ляльковий будиночок, але з доброю командою все можна зробити.
— І ви будете в тій команді?
— Я буду в ній головним.
— Ви — зломщик? Я не знав.
— Я навчався усього потроху. При нормальній організації зможу впоратись.
Не задовольнившись почутим, Шляйфштайн розпитував далі:
— Чому ж самі не займетеся, друже Ембере? Чому прийшли до мене?
— Там дуже коштовні речі, деякі з них добре відомі. Все потрібно сховати у Франції або Голландії. Можливо, в Німеччині, — додав він для більшої ваги.
— Певно, є люди, з якими ви працювали в минулому?
— Багато. Але, коли ці камінці зникнуть, у Лондоні постукають у двері всіх таємних схованок. Ви б могли все це вивезти ще до того, як пропажа виявиться.
— А яким ви бачите розподіл здобичі?
— Левову пайку — вам. Меншу — мені. Решту поділити між членами команди.
— Скільки чоловік у команді?
— Четверо. На дві ночі праці, важкої праці.
— Назвіть місце й дату.
— Вибачте, гер Шляйфштайн. Ви маєте довіряти мені, а я вам. Німець проглянув список ще раз.
— Ви певні, що все це буде там?
— Все буде там. І все можна взяти.
— Поясніть — як?
Ембер вперше помітив жадібний блиск у погляді німця. Пояснював обережно, уникаючи всього, що могло б допомогти тому визначити точне місце.