— Вам зле? — запитала вона.
— Вони... горять, — видушив Мокр; його зіниці розширилися.
— О боги, ви так зблідли!
— Письмена... вони кричать... я відчуваю дим!
— То он хтось поряд замовив млинці, — сказала панна Любесерце. — Це просто...
Вона спинилася і втягнула повітря.
— ...хоча вони пахнуть горілим папером...
Мокр віджбурнув свого стільця; відвідувачі почали озиратися.
— Поштамт горить! Я знаю, це Поштамт! — прокричав він, розвернувся й кинувся до виходу.
Панна Любесерце наздогнала його лише в холі, саме коли його схопив один з охоронців Злотного. Вона поплескала охоронця по плечу і, коли він обернувся, щоб відштовхнути її, щосили наступила йому на ногу. Поки він кричав, вона потягла знавіснілого Мокра геть.
— Вода... нам потрібна вода, — простогнав він. — Вони горять! Вони всі горять!
Розділ десятий
В якому Стенлі зберігає спокій — Мокр-герой — Немає нічого хорошого в пошуках кішки — Щось у темряві — Пан Ґрайль нарвався — Вогонь і вода — Пан Губперук допомагає Сторожі — Танці над прірвою — Пан Губперук здобуває віру — Час можливостей — Заколка панни Маккаларіят — Диво
Пошта горіла.
Частина стелі обвалилася, і в полум’я посипалося ще більше листів. Вогонь уже дістався верхніх поверхів. Коли Стенлі тягнув Шеляга по підлозі, на плити підлоги полетів ще один шмат штукатурки, а старі конверти, що ринули слідом за ним, вже палали. Під далекою стелею ворушився густий, як суп, дим.
Стенлі затягнув старого в їхнє помешкання-роздягальню й уклав на ліжко. Також він врятував і золотого капелюха, адже пан Губперук напевне розгнівався б, якби він цього не зробив.
Потому він зачинив двері і зняв з полиці над Шеляговим столом «Книгу правил». Стенлі методично перегортав сторінки, доки не натрапив на закладинку, яку сам же й зробив хвилиною раніше, на сторінці «Дії на випадок пожежі».
Стенлі завжди дотримувався правил. Якщо цього не робити, абсолютно все може піти не так.
Наразі він уже виконав п. 1: «У разі виявлення відкритого вогню зберігайте спокій».
Тепер він дійшов до п. 2: «Гучно та розбірливо прокричіть: “Пожежа!”»
— Пожежа! — прокричав Стенлі й позначив п. 2 олівцем.
Далі йшов п. 3: «За можливості спробуйте загасити вогонь».
Стенлі підійшов до дверей і відчинив їх. Всередину потяглися язики вогню і дим. Якусь хвилю Стенлі роздивлявся їх, потім похитав головою й зачинив двері.
П. 4 навчав: «Якщо вас оточено вогнем, спробуйте знайти вихід. Не відчиняйте двері, якщо вони теплі на дотик. Не користуйтеся сходами, якщо на них є відкритий вогонь. Якщо виходу не знайдено, зберігайте спокій та очікуйте а) порятунку або б) загибелі».
Схоже, це було те, що потрібно. Світ шпильок був простим, і Стенлі знав його від і до, як золота рибка знає свій акваріум; але все інше було дуже складним, і єдиний спосіб чогось досягти полягав у тому, щоби дотримуватися правил.
Він зиркнув на брудні віконця під стелею. Ті були аж надто маленькі, щоб сподіватися крізь них пролізти, і ще й майже герметично замазані багатьма шарами казенної фарби. Тож він, наскільки міг акуратно, вибив одну шибку, щоби впустити хоч трохи свіжого повітря. Цей факт він одразу ж заніс до списку пошкоджень обладнання.
Пан Шеляг ще дихав, хоч і з неприємним прибулькуванням. У роздягальні була аптечка, оскільки цього вимагали Правила, — але вона містила лише невеликий шматочок бинта, пляшку якоїсь липкої чорної рідини та запасну вставну щелепу пана Шеляга. Пан Шеляг звелів йому ніколи не торкатися своїх саморобних ліків, і Стенлі завжди дуже ретельно дотримувався цього правила, адже часом якась із пляшечок вибухала посеред ночі сама собою.
Чого в Правилах не було, то це пункту «У випадку нападу величезного летючого створіння з пронизливим голосом сильно вдарте його по пащеці торбинкою зі шпильками». Тепер Стенлі роздумував, чи не внести цей пункт від руки. Але це могло означати «пошкодження майна Поштамту», що загрожувало б йому неприємностями.
Позаяк усі зафіксовані в Правилах варіанти активних дій виявилися неможливими, Стенлі просто продовжив зберігати спокій.
Це був тихий снігопад із листів. Деякі горіли в повітрі, здійняті вгору стовпом полум’я, який уже пробився крізь дах Поштамту.