— У нас усе о’кей, — відійшла вона так само швидко, як і підійшла. — Я ж тобі сказала. Ти просто заскочив мене зненацька.
Не встиг Фок отямитися, як усе закінчилося. Еллі схилилася, обтріпуючи землю з джинсів.
— Час мені йти. Але дякую, — сказала вона, не підводячи погляду. — Маю на увазі — за ключі.
Він кивнув.
— Гей, — докинула Еллі, вже розвертаючись іти. — Нікому не скажемо, добре? Хай це буде наша таємниця.
— Ти про що? Про діру чи…
Еллі засміялася.
— Про діру, — озирнулася вона через плече. — Але про інше, мабуть, також. Принаймні поки що.
Куточки її вуст були ледь-ледь підняті.
Аарон не мав цілковитої певності, але в підсумку, здавалося йому, це був гарний день.
Фок нікому не розповідав ні про діру, ні про поцілунок. І був практично переконаний, що Еллі також. Та й недовго їй уже лишалося берегти таємницю. За три тижні по тому й за двадцять метрів від цього місця бліде й побабчене тіло Еллі витягнули з річки. Відколи її знайшли, Фок сюди більше ніколи не приходив. Навіть якби хотів, навряд чи вийшло б. За місяць вони з батьком уже були за п’ятсот кілометрів звідси — у Мельбурні.
Його завжди тішило, що вони з Еллі знайшли діру саме тоді, коли були тільки удвох. Могли б натрапити на неї ще в дитинстві, коли гуляли біля камінного дерева утрьох з Люком. Але тоді, безперечно, діра автоматично стала б Люковою знахідкою. Він заявив би на неї повні права в ті часи, коли їм було по дванадцять років і коли в їхній трійці намітилася тріщина за статевою ознакою.
Ніхто цього не помічав, доки не стало запізно. Еллі поступово віддалялася в чужий світ дівчат, спідниць, чистих рук і теревенів, від яких Аарон і Люк тільки збентежено обмінювалися поглядами. Цей перехід був повільний, але одного дня Аарон звів очі — і збагнув, що вони з Люком залишилися вдвох і що це сталося вже декілька місяців тому. Вони й уваги не звернули. Зрештою, це ж просто дівчисько. Може, це й на краще, що воно більше не тягається за ними.
Еллі стерлася з їхньої свідомості з приголомшливою легкістю, і три роки він практично про неї і не згадував. Мабуть, вони стрічалися тут і там — просто не могли не стрічатися. Та коли у п’ятнадцять вона повернулася в його життя, то було наче друге народження: за нею, тепер округлою і жіночною, тягнувся шлейф чарівності й загадковості, немов аромат парфумів.
Якось чергового суботнього вечора вони з Люком, як зазвичай, сиділи на спинці лавки в Столітньому парку. Поставивши ноги на сидіння, як справжні бунтівники, одним оком вони, як справжні провінційні хлопчаки, поглядали, чи не з’явиться місцевий коп.
Хруснув гравій, гойднулася тінь — і раптом нізвідки з’явилася Еллі Дікон. Її волосся стало чорне як смола, посічені кінчики сягали мало не ліктів. У світлі жовтогарячих ліхтарів парку коси тьмяно світилися. Еллі була сама.
Вона ліниво підійшла: тісні джинси, художня потертість черевиків, з широкого викоту майки видніються шлейки мереживного бюстгальтера. Окинула підведеними очима двох хлопців, які витріщалися на неї, пороззявлявши роти. Еллі звела брову, угледівши бляшанку теплого пива, одну на двох, залізла у дерматинову сумку й витягнула майже повну пляшку горілки.
— Посунетеся? — запитала вона. Вони мало з лавки не попадали, кваплячись звільнити для неї місце. Горілка розчинила роки, й коли у пляшці лишалося на денці, тріо відродилося.
Але крихітні зміни, які відбулися з їхньою дружбою, натякали на нові можливості. Хлопці й далі час до часу гуляли вдвох, одначе Аарон зловив себе на тому, що робить усе, аби не дати Люкові й Еллі залишатися наодинці, без нього. З Люком він про це ніколи не говорив, але його плани побути з Еллі тет-а-тет зривалися настільки часто, аж він запідозрив, що друг розгорнув проти нього таку саму таємну операцію. Стосунки трійці непомітно, але кардинально змінилися, хоча вони й самі не були певні, в який бік.
Еллі так і не пояснила, чому повернулася до хлопців. Коли одного разу Аарон запитав її, вона закотила очі.
«Ці сучки, — сказала вона, — їм цікаво тільки милуватися на себе в дзеркалі. Вам двом принаймні байдуже, стильна я чи ні». Запаливши цигарку, вона подивилася на нього щирим поглядом, неначе це все пояснювало, — а може, і справді пояснювало.
Дружба ще тільки цементувалася, коли прийшло перше справжнє випробування. Цілком неочікувано перевірили дружбу на міцність яскраво-рожеві туфлі Гретчен Шонер.