В Аарона похололо в животі, коли він зазирнув у прірву, але він, не дивлячись на інших, переліз через огорожу. За ним Еллі. Люк улаштував цілу виставу, простягнувши руку й допомагаючи Гретчен. Вона б і сама впоралася, та з усмішкою прийняла допомогу. А тепер вони сиділи, теревенячи й регочучи, а в животі розливалося тепло від вмісту пляшки, яку вони вже розполовинили. Тільки Еллі похитала головою, коли пляшку простягнули їй. Вони четверо по черзі під’юджували одне одного перехилитися й зазирнути в урвище. Казилися й козирилися. Було стрьомно, але не страшно.
Фок легенько звів брови, але не заперечив.
— Є велика відмінність між козлом і убивцею, — сказав він. Гретчен кивнула.
— Послухай, я не кажу, що це він зробив. Але ж він міг, правда? — Гретчен озирнулася, неначе Люк міг знагла матеріалізуватися й підслухати. — А це вже зовсім інше питання.
Краєм ока Аарон бачив, що Люк пригорнув Гретчен за талію. Нахилився щось пробурмотіти, і Гретчен сором’язливо опустила очі, аж на щоки впали сині тіні від вій.
Аарон плечем відчував присутність Еллі, проте не ворушився. Оце вперше за тиждень, після поцілунку біля камінного дерева, він нормально побачився з нею і досі почувався невпевнено. Вона казала, що працює щовечора. Аарон зважився навідатися в молочний бар тільки раз. Еллі помахала йому з-за стійки, але тут була не та обстановка, щоб поговорити.
Дорогою до урвища Аарон спробував відстати, сподіваючись на кілька хвилин наодинці з нею, але Люк немов приклеївся до нього. Еллі й виду не подавала, що взагалі пам’ятає про те, що сталося біля дерева. Заки видерлися нагору, Ааронові вже почало здаватися, що він усе вигадав.
Важко піднімаючись стежкою, Аарон упіввуха слухав Люка, який голосно розповідав якусь байку. Зненацька Еллі, озирнувшись, понад Люковою головою зустрілася з Аароном поглядом. І страдницьки закотила очі. А тоді всміхнулася. Це була багатозначна, таємнича усмішка, призначена тільки для нього.
А тепер, тішачись цим спогадом, Аарон змінив позу, вирішивши пересунутися трішки ближче до Еллі. Обернувся — і закам’янів, так і не пересунувшись. Над урвищем уже запали сутінки, але світла було ще достатньо, щоб чітко бачити близькі предмети. І серед них — очі Еллі, що не відривалися від Люка Гедлера, який шепотів щось Гретчен на вухо.
— Іноді Люк був страшенно егоїстичний, — сказала Гретчен. Провела пальцем по кружальцю конденсату на столі, розмащуючи його. — Він завжди був номер один, номер два і номер три, навіть цього не усвідомлюючи. Правда ж? Чи це тільки зі мною?
Коли Фок кивнув, на її обличчі майнула вдячність.
— Вибач, — мовила Гретчен. — Мені важко відділяти Люка, якого я знала, від того, що про нього кажуть. Ну, тобто я вважала, що знаю його.
— У дитинстві Люк здавався мені доволі щирим, — сказав Фок. — Він був відвертий, казав що думає. Мені не завжди це подобалося, та я бодай знав, чого від нього чекати.
— А тепер?
— Не знаю. Його бравада доводила мене до сказу, але я завжди відчував, що під нею ховається хороший хлопець.
— Що ж… Будемо сподіватися, — закотила очі Гретчен. — Не хочеться думати, що він не був того вартий.
— Ти про що?
— Та нічого, — знітилася вона. — Дурниці. Ну, я в першу чергу про те, що подружилася з ним. І з вами з Еллі. Для мене це багато змінило. Люди, на яких я б раніше і не глянула, по смерті Еллі почали мене уникати. Неначе дружба з нею мене заплямувала. Але, порівняно з усім іншим, то були дурні підліткові проблеми. Нема через що й перейматися.
Хай як вона старалася це приховати, а в голосі майнула тужлива нотка. Фок подумав про те, як скоротилося її широке соціальне коло, відколи вона твердо увійшла в їхню злощасну четвірку. Йому вперше спало на думку, що без нього й без Еллі золотокоса Гретчен, мабуть, лишилася дуже самотньою. Раніше він про таке й не замислювався. Він торкнувся її руки.
— Вибач, що погано вмію підтримувати зв’язок. Не те щоб мені було байдуже до вас, просто… — він помовчав. — Я не подумав. Слід було все-таки зробити зусилля.
Гретчен легенько всміхнулася.
— Та забудь. Я теж не краща. В усьому винувачу вік і гормони. У ті часи ми всі були дурні.
Підвівшись, Люк театрально потягнувся.