,
Зітхнувши, це точно не відпускає мене Все, на що я можу сподіватися, це раннє захоплення Рея Бібера Кляйн зібрався і взяв до рук папірець зі схемою астролябії. Він повільно підійшов до дверей.
. =
Він відчинив двері і попрямував до приймальні. Він побачив Анну, яка дивилася у вікно, абсолютно ігноруючи свою чашку з чорним чаєм.
, . , ? .
Ах, пане Моретті, чи є результат? Вона побачила Кляйна своїм периферійним зором і поспіхом встала.
. = , ?
Кляйн відповів їй не відразу. Натомість, згідно з одкровенням, яке він отримав зі сну, він запитав: «Чи є у вашому домі або в будинку містера Мейєра іграшковий вітряк?»
=
Очі Анни розширилися, вражені й замовкли.
Через деякий час вона пробурмотіла: "Це був подарунок, який він мені подарував". Він біля дверей мого будинку. Звідки ви дізналися, що
?
С-чи можна це передбачити?
= = =
Кляйн посміхнувся і заговорив лагідним тоном: Вітаю, міс Анно, містер Джойс Мейєр зараз гість у вас. Якщо ви кинетеся назад, ви все одно зможете зустрітися з ним. Він щойно пережив лихо, неймовірно болісну подорож. Зараз йому потрібні не питання, а розрада і теплі обійми.
? .
Справді? — недовірливо запитала Анна.
.
Ворожки, яких вона знала, ніколи б не говорили з такою впевненістю і не давали таких твердих висновків.
=
Ви дізнаєтеся, якщо негайно повернетеся, — відповів Кляйн лагідним тоном і посмішкою.
? ? ? =
О, Володарю Стім, це правда? Невже мій бідолашний Джойс повернувся? Ви впевнені? Ні, я не можу в це повірити, Анна на мить завмерла і сказала кілька божевільних слів.
. =
Вона вийняла з сумочки купюру в одну солі і не стала чекати, поки Кляйн віддасть їй здачу. Вона влаштувала невелику пробіжку, коли виходила з Ворожильного клубу, сідаючи в карету додому.
? .
Чи входить це до моєї поради? Кляйн подивився на записку і зі сміхом похитав головою.
.
Двоколісний екіпаж швидко перетнув вулиці і в'їхав в Іст-Боро.
,
Анна дивилася на вулиці, що проносилися повз неї, відчуваючи суміш занепокоєння, передчуття і страху. Минуло зовсім небагато часу, перш ніж іграшковий вітряк потрапив у поле її зору.
,
Вона вийшла з карети, не виявляючи ніякої турботи про свою поставу. Вона швидко похитнулася до дверей і подзвонила у двері.
= ,
Двері рипнули, і з'явився білявий юнак, одягнений у чорний парадний костюм. Він був виснажений, але в очах його блищав відблиск радості. Ніс у нього був кирпатий.
=
Я думала, що буду сумувати за тобою сьогодні, – з посмішкою сказала Джойс.
! =
О, Екзальтований Пар, ти справді повернувся! Анна протерла очі, вигукнувши від приємного здивування.
!
Те, що сказала ворожка, було правдою!
, !
Ні, це був справжній провидець!
!
Це було просто захоплююче!
é .
Думки наповнили її голову, коли Анна зі сльозами на очах кинулася вперед і тепло обійняла свого нареченого.
. =
Вони обоє мовчки обнялися біля сірувато-блакитного будинку. Іграшковий вітряк повільно обертався, здавалося, відкидаючи всі їхні труднощі вдалину.
56 -
Володар таємниць - Глава 56 - Втеча з моря
56
Розділ 56 Втеча з моря
.
У досить просторій вітальні Анна і Джойс сиділи на різних диванах, розлучених батьками Анни.
=
Джойс задоволено зітхнув і сказав: "Екзальтована пара, мені так пощастило повернутися живим, знову побачити Анну.
, ? .
Бідний мій Джойс, що сталося? — стурбовано запитала Анна.
é, .
Джойс глянув на свою наречену, і вираз його обличчя став похмурим.
Я досі відчуваю жах. Я знову і знову прокидаюся від снів. Через п'ять днів після того, як люцерна покинула пірс Цезаря, ми натрапили на піратів, страшних піратів. Єдине щастя полягало в тому, що їхнього лідера звали Наст.
? = =
Пірат, який називає себе Королем п'яти морів? — вражено запитав батько Анни, містер Вейн.
=
Хоча Джойс був там уже півгодини, він не став розповідати подробиць про своє випробування. Він виглядав наляканим, збентеженим і стурбованим. Лише після того, як Анна повернулася і обійняла його, він нарешті з'явився, щоб покласти його позаду.
= = =
Так, через те, що він оголосив себе нащадком Соломонової імперії, царем п'яти морів, Наст не вірив у вбивство полонених. Отже, нас лише пограбували і ми не втратили життя. Його підлеглі навіть залишили нам достатньо їжі, сказав Джойс, згадуючи це випробування.
=
Його тіло почало тремтіти, але він продовжував описувати свій найглибший і найстрашніший кошмар.
=
Я не втратив значної частини свого багатства. Я вважав, що моє нещастя скінчилося, але коли ми продовжували рухатися до місця призначення, між пасажирами та екіпажем «Люцерни» спалахнув гострий конфлікт. Від незгоди до бійок, до витягування револьверів і підняття мечів, щоб убити один одного, я не бачив нічого, крім крові в той період. Один за одним люди поруч зі мною падали з розплющеними очима, щоб ніколи не бути заплющеними. Їхні кінцівки, серце та кишківник були розкидані по підлозі.