— Дуже зворушений, — вклонився колишній диктатор. — Але що у такому випадку буде з нами?
— Ризик є ризик, — сказав Ґордон.
— У нас немає жодного шансу. Вони переріжуть всі шляхи відступу за лічені хвилини після перехоплення.
— Ідея! — Вигукнув Хелл Беррел. Він торкнув якусь кнопку, і на екрані з’явилася детальна карта тієї області Межі, де вони зараз знаходилися.
— Ну і на що тут дивитися? — сказав Шорр Кан.
Навіть Ґордону, при його повній відсутності досвіду, було очевидно, що якщо флот Нарат Тейна дізнається про їхню присутність, то втекти буде неможливо. Однак Хелл Беррел показав пальцем на скупчення червоних точок: воно було наче підводний риф, пофарбований у колір небезпеки. Скупчення було рівно на півдорозі між ними і Фомальгаутом, межі його простягалися до планети Тейн.
— Ми можемо сильно скоротити шлях, — сказав Хелл Беррел.
Шорр Кан подивився на нього з подивом.
— Крізь Розбиті Зірки? — Коротко реготнув він. — Я, здається, буду змушений переглянути свою думку про вас, Хелл.
— Що таке Розбиті Зірки? — Запитав Ґордон.
Йому відповів Хелл Беррел:
— Ви ніколи не запитували себе: чому область Зовнішнього Космосу так усіяна різноманітним космічним мотлохом — метеоритами, астероїдами тощо?
— Ні.
— Вчені стверджують, — продовжував Хелл Беррел, — що колись, дуже давно, тут зустрілися два великих зоряні скупчення. Зони, де зірки розташовувалися рідко, майже не постраждали. Але в обох скупченнях були дуже щільні ядра. Наслідки зіткнення були жахливими: зірки вибухали одна за одною. В результаті з’явилася ця неймовірна мішанина осколків, у яку ніхто з доброї волі не поткнеться. Правда, двом нашим кораблям вдалося тут пройти. Тож шанс у нас є. Ви самі бачите, наскільки він малий.
— Тоді ризикнемо, — сказав Ґордон.
— А у мене є право голосу? — Поцікавився Шорр Кан.
— Ні, — в один голос відповіли Ґордон і Хелл Беррел.
Шорр Кан знизав плечима.
— Коли зв’яжешся з Фомальгаутом, передай їм все про змову графів, — попросив антаресця Ґордон. — Але про Шорр Кана — ні слова. Інакше вони, ймовірно, не повірять і запідозрять якусь пастку.
— Оскільки ти гість Імператора, — відповів той, — я передам повідомлення від твого імені. Чи є який-небудь пароль, ключове слово, щоб вони зрозуміли, що це дійсно ти? Деякий час Ґордон розмірковував.
— Скажи, що я той, хто лікував Коркханна. Він повинен згадати.
Маленький крейсер повільно наближався до кордонів області, де колись відбулася грандіозна катастрофа. І тільки тут Хелл Беррел викликав на зв’язок Фомальгаут. Закінчивши передачу, вони негайно пірнули у велетенську хмару Розбитих Зірок.
6
Космос, здавалося, палав — стільки зірок було навколо. Його заповнювали розпечені згустки матерії, народжені колись космічним вибухом. Під дією сил гравітації велика частина уламків і осколків зібралася у величезну сферу, а й поза неї у просторі було скільки завгодно вогненних фрагментів зоряної матерії найрізноманітнішої форми: еліпсоїди, конуси, спіралі, диски, стрічки тощо. Навколо них оберталися великі чорні брили і пилові хмари — все, що залишилося від планет загиблих зірок. Електронні обчислювачі, які видавали команди двигунам залежно від показань радарів і вибирали курс, стукали як божевільні. Хелл Беррел, схилившись над пультом управління, уважно вслухався у цю мішанину звуків і лише зрідка втручався в який-небудь маневр. Але кожен його рух відрізнявся точністю і невловимою швидкістю. Ґордон і Шорр Кан, не відриваючи очей від екранів, насилу боролися з хвилями страху.
— Одного разу мені довелося перетнути туманність Оріона, — сказав Ґордон, — Тепер я розумію, що це були дитячі ігри. Тут справжнє пекло. Ти дійсно віриш, що у нас є шанс?
— Так, — відповів Хелл Беррел. — Якщо тільки не влізти у непрозору для радарів хмару. Але можу підказати, як ви можете збільшити наші шанси до ста відсотків.
— І як же?
— Залишивши мене у спокої. — Хелл Беррел почервонів від гніву. — Мені набагато зручніше працювати без ваших компліментів.
— Він має рацію, — зазначив Шорр Кан, — Ми не в силах йому допомогти. Хоча почекайте. Є одна річ… Я зараз повернуся. З цими словами колишній диктатор покинув штурманську. Ґордон опустився у одне з крісел, призначених для вищих офіцерів корабля, які керували звідси діями пілотів. На екранах панував повний хаос, але, наскільки розумів Ґордон, кораблів переслідувачів не було. На це Хелл Беррел і розраховував: противник, побачивши, що вони входять у область Розбитих Зірок, вважатиме їх загибель неминучою і на переслідування навряд чи зважиться. Так і вийшло.