Роботу Бурідана продовжили двоє його учнів – Альберт Саксонський та Нікола Орезмський. Твори Альберта з філософії набули великого поширення, але більший внесок до науки зробив усе-таки Орезмський.
Нікола Орезмський народився в 1325 році в Нормандії, а в 1340-х роках приїхав до Парижа, щоб навчатися в Бурідана. Він був затятим противником намагань зазирнути в майбутнє за допомогою «астрології, геомантії, некромантії чи будь-яких подібних мистецтв, якщо їх можна назвати мистецтвами». У 1377 році Орезмського призначили єпископом міста Лізьє в Нормандії, де він і помер 1382 року.
Твір Ніколи Орезмського «Про небо та Землю»10 (написаний рідною мовою для зручності короля Франції) має форму розширених коментарів ідей Арістотеля, у яких автор знову і знову сперечається з «Філософом». У цій роботі Орезмський заново розглядає ідею, що не небеса обертаються навколо Землі зі сходу на захід, а радше Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. І Бурідан, і Орезмський усвідомлювали, що ми спостерігаємо лише відносний рух, тому бачення того, як рухаються небеса, залишає відкритою можливість, що рухається саме Земля. Нікола Орезмський розглядає різноманітні заперечення цієї ідеї й докладно їх розглядає. Птолемей у своєму «Альмаґесті» стверджував, що якби Земля оберталася навколо своєї осі, то хмари та підкинуті об’єкти залишалися б позаду; Бурідан, як ми вже бачили, відкидав ідею обертання Землі, з огляду на те, що якби Земля оберталася із заходу на схід, то стріла, пущена прямо вгору, «відставала» б від Землі, хоча спостереження свідчать, що вона, схоже, падає просто вниз на те саме місце на земній поверхні, з якого була пущена вертикально вгору. Орезмський на це відповів, що обертання Землі несе стрілу із собою разом із лучником, повітрям та всім іншим на земній поверхні, застосовуючи теорію імпетусу Бурідана в такий спосіб, якого сам її автор ще не розумів.
Нікола Орезмський відповів також на інше заперечення проти обертання Землі – геть інше заперечення. Ідеться про аргумент, що у Священному Писанні (як, наприклад, у Книзі Ісуса Навина) є згадки про щоденне обертання Сонця навколо Землі. Орезмський відповів, що то була просто данина звичаям просторіччя, як і місця, де написано, що Бог розізлився чи засмутився – речі, які не треба сприймати буквально. У цьому він наслідував приклад Томи Аквінського, який говорив про рядки у Книзі Буття, де сказано, що Бог проголосив: «Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою»[32]. Аквінський пояснював, що Мойсей підлаштував свою промову під можливості розуміння своїх слухачів, і його не варто сприймати буквально. Біблійна буквальність могла стати гальмом наукового прогресу, якби багато хто всередині Церкви, як-от Аквінський та Орезмський, не мав більш проникливих поглядів.
Попри всі свої аргументи, Орезмський зрештою погодився з популярною ідеєю нерухомої Землі в такому викладі:
Згодом продемонстровано, як не можна переконливо довести аргументами, що небеса рухаються… Однак усі, як, гадаю, і я сам, дотримуються думки, що рухаються саме небеса, а не Земля, адже Бог створив світ, що не має рухатися, попри протилежні міркування, які явно не є неспростовними доказами. Однак якщо взяти до уваги все сказане, можна було б повірити, що рухається Земля, а не небеса, бо протилежне не самоочевидне. Проте це, на перший погляд, суперечить самому природному порядку, так само як всім або більшості положень нашої віри. Отже, те, що я казав для розваги або інтелектуальної вправи, може стати цінним засобом спростування та перевіряння тих, що намагаються ставити нашу віру під сумнів аргументами11.
Ми не знаємо, чи справді Нікола Орезмський не бажав зробити останній крок до визнання, що Земля обертається, чи він просто казав те, чого від нього вимагало ортодоксальне релігійне середовище.
Орезмський також передбачив один аспект теорії всесвітнього тяжіння Ньютона. Він стверджував, що важкі об’єкти не обов’язково тяжіють до центру нашої Землі, якщо вони перебувають поблизу якогось іншого світу. Ця ідея про можливість існування інших світів, більш-менш схожих на Землю, була теологічно смілива. Чи Бог створив людей у цих інших світах? Чи приходив до цих інших світів Христос, щоб урятувати цих людей? Такі запитання нескінченні та підривні.