— Вона взяла свої речі? — запитав Родік.
— Ні. Не взяла ні речей, ні грошей. Її карнавка на місці, там сто двадцять доларів.
— Схоже на викрадення.
— І ніхто з сусідів нічогісінько не помітив.
— Нічого дивного. Хтось, певне, умовив її піти з ним.
— Через вікно вилізти?
— Можливо. Або й не через вікно. Серпень зараз, у всіх вікна відчинені. Може, вона пішла погуляти і натрапила на якогось негідника.
— Здається, один свідок, Грегорі Старк, заявив, що о п’ятій вечора, вигулюючи пса, чув у Келлерґанів музику. Та це не точно.
— Як це — не точно? — здивувався Родік.
— Каже, в Келлерґанів лунала музика. Дуже гучно.
Родік лайнувся.
— Нічого немає, ані сліду, жоднісінької зачіпки. Просто примара якась. Промайнуло на мить перелякане дівча, все в крові, кричало на ґвалт…
— Що ще треба робити, як вважаєте?
— Сьогодні ви зробили все, що могли. Пора зосередитися на подальших діях. Відправте всіх відпочивати, але залиште застави на дорогах. Підготуйте план огляду лісу, пошуки слід продовжити вдосвіта. Керувати ними можете лише ви, бо добре знаєте цей ліс. Надішліть інформацію по всіх відділках поліції, постарайтеся надати якомога більше подробиць про Нолу. Прикраси, зовнішні прикмети, за якими її можуть упізнати. Я передам ті відомості у ФБР, колегам із сусідніх штатів і прикордонникам. Викличу на завтра вертоліт і кінологів. А тепер поспіть, якщо зможете. І моліться. Я люблю свою роботу, але викрадення дітей — це вже занадто.
Усю ніч місто не могло заспокоїтися: вулицями сновигали поліційні авто, довкола Террас-авеню вешталися роззяви. Хтось хотів податися до лісу. Хтось приходив до поліційного відділку й казав, що хоче взяти участь у пошуках. Мешканці були в паніці.
Неділя, 31 серпня 1975 року
Над містом вперіщила холодна злива, з океану насувалася густа імла. О п’ятій годині ранку біля дому Дебори Купер начальник поліції Пратт і капітан Родік, заховавшись під нашвидкуруч напнутим наметом, давали вказівки першим групам полісменів і добровольців. На карті ліс розподілили на сектори, кожен закріпили за окремою групою. Вранці очікували кінологів і лісників: це дозволило б розширити простір пошуків. Від гелікоптера поки що довелося відмовитися через кепську погоду.
О сьомій ранку у восьмому номері мотелю «Морський берег» ураз прокинувся Гаррі, він заснув одягнений. Радіо знай говорило, саме передавали новини. Всі поліційні сили підняли по тривозі в районі Аврори після зникнення напередодні ввечері, о 19 годині, п'ятнадцятирічної Ноли Келлерґан. Поліція шукає всіх, хто має про дівчинку бодай якусь інформацію… Під час зникнення Нола Келлерґан була вбрана у червону сукню.
Нола! Вони заснули — і не виїхали. Він схопився з ліжка і гукнув її. На мить йому здалося, що вона в номері, з ним. Потім згадав, що вона не прийшла. Чому вона покинула його? Чому її нема? По радіо казали, що вона зникла, отже, втекла з дому, як і домовлялися. Але чому без нього? Щось їй завадило? Може, вона заховалася в Гусячій бухті? Втеча оберталася катастрофою.
Ще не усвідомивши всієї серйозності ситуації, він викинув квіти і швиденько покинув номер, навіть не встигнувши зачесатися і наново зав’язати краватку. Повантажив речі в авто і мерщій подався до Гусячої бухти. Не проїхавши і двох миль, побачив чималу поліційну заставу. Ґаррет Пратт, із карабіном у руках, керував операцією. Всі були геть на нервах. Пратт упізнав автівку Гаррі серед шереги автомобілів і підійшов.
— Пане Пратте, я щойно почув по радіо про Нолу, — сказав Гаррі, опустивши скло. — Що сталося?
— Кепські справи, ох, кепські… — відказав поліцай.
— То що ж сталося?
— Ніхто не знає: вона пішла з дому і зникла. Її бачили вчора неподалік від Сайд-Крік-лейну, і відтоді про неї нічого не чути. Весь район оточено, ліс прочісують.
Серце Гаррі зупинилося. Сайд-Крік-лейн по дорозі до мотелю. Може, вона йшла до нього, впала і покалічилася? Або її помітили на Сайд-Крік-лейні, вона злякалася, що поліція прийде в мотель і застане їх разом? То де ж вона заховалася?
Пратт помітив, що Гаррі розпатланий, а в багажнику валізи.
— Мандрували десь? — запитав він.
Гаррі подумав собі, що треба діяти згідно з легендою, що вони вигадали разом із Нолою.