До побачення, дорогі товариші.
Ліліан»
Думбадзе з Коломійцем читали листа Ліліан зразу вдвох і вголос. Вони читали, не зважаючи на Мехту, що так і лишилася стояти позад них. Вона перша порушила мовчанку, що запанувала зразу після прочитання листа.
— Троє наших юнаків пішли за Лі й Ямою, — сказала вона. — Завтра піду я, підуть ще другі наші люди… Але спаліть цього листа, Лі наказала його неодмінно спалити.
Цілком машинально Думбадзе добув сірника і підпалив аркушик паперу. Він згорів. Мехта прослідкувала, поки весь папір не обернувся на купку попелу, і тоді тихо вийшла з кімнати.
— Так, — нарешті проказав Думбадзе, — так. Здорово! Га?
— Здорово!
Потому Думбадзе нахилився до чемодана й стягнув на ньому ремінці.
— В усьому цьому, — заговорив він по короткій паузі, — Є прикро лише одне. Що ми пакуємо оцей чемодан.
Коломієць, очевидно, погодився з цією заявою, але він мовчав. Він дістав невеличку карту північно-індійських кордонів і уважно розглядав її. Обличчя його не виявляло особливого задоволення.
— Не подобаються мені північні кордони Індії, — Є нарешті промовив він. — Чорт затяг цю країну за непрохідні, найвищі в світі гори.
Думбадзе тим часом відхилився од важкого чемодана, щоб передихнути. На ці слова він не звернув уваги.
— І загалом це хибно в самій основі, — Є тоном, готовим до дискусій, заявив він.
— Ви — про кордони? — перепитав Коломієць.
— Які кордони? — не зрозумів Думбадзе.
— Ви про що, власне, говорите?
— Та про Нен-Сагорову ж теорію.
— А!
Думбадзе покинув чемодан і став перед Коломійцем.
— Я не заперечую геніальної простоти наукових досягнень і проектів нещасного лікаря, навпаки, я схиляюся перед ними. Але дивіться, що сталося з його науковими концепціями від зіставлення з самим життям. Він назвав свою теорію соціальною профілактикою, а саме соціальне життя одним махом спростувало всі його теорії. Воно заперечило їх! Бо вони в самій своїй основі — хибні!
— Хм! — відгукнувся Коломієць. — Кажіть ясніше.
— Ясніше?.. Будь ласка. Я приходжу до висновку, що ціла Нен-Сагорова наукова теорія… антисоціальна…
— Антисоціальна?! Ну, знаєте, це ви взяли через край! Адже її спрямовування скероване на впорядкування біологічного життя саме через соціальні зміни.
— Дарма!
— Дарма?
— Так. Лист Ліліан! Яка прекрасна відповідь Нен-Сагорові!
— Я… не зовсім розумію вас.
— Зрозумійте… Я не буду докоряти старому й геніальному лікареві за його наукову замкненість та за його аполітичність. Тепер це вже можна йому подарувати. По-перше, тому що через свої наукові постулати він нарешті таки дійшов висновків широкосоціального значення. Саме наука спростувала йому наукову замкненість — нехай це не видасться вам за парадокс — і покликала його до узагальнень чисто соціальних. По-друге, тому що останньої хвилини він і сам збагнув неправдивість того шляху, який він волів проторувати манівцями, околицями, поза соціальним життям. Англійська зброя показала йому, що всякий шлях — нехай і «чистої науки» — лежить тільки навпростець через соціальне життя. Останні слова, — на жаль, дуже короткі, — Є які ми почули від нього, якраз засвідчили таку зміну його світогляду… Але я докоряю йому не за це. Я вважаю і всю його наукову теорію самою суттю за антисоціальну. Так, так! Хіба правильно в сучасних світових соціальних умовах починати перепорядкування людського життя з «переродженця» людського організму? Звичайно, ж ні! Адже ж і сама Нен-Сагорова теорія мусила була дійти висновку, що таке «переродження» можливе тільки при кардинальній зміні соціальних умов на такі, що можуть стати функціональним чинником у самому біологічному переродженні. Старий аполітичний лікар цілком щиро додумався до соціалістичної організації життя, побуту й праці! Значить, — при наявності таких елементів соціалістичного упорядкування життя, до яких найпершою передумовою є здобуття політичної волі пригнобленими класами, — при таких умовах і ціла наукова теорія про біологічне оздоровлення людства стає реальною. Але чи є ця ідея реальна в умовах панування капіталістичної системи в світі? Ні.
— Нен-Сагор і дійшов саме такого висновку, — зауважив Коломієць. — З цього й почалося все.
— Вірно! Я й кажу, що цим не докоряю старикові. Але він не зробив ще другого остаточного висновку. Що таке часткове запровадження його системи біологічного переродження в умовах цілої капіталістичної системи, яке він здійснив у своєму Нурі, — Є антисоціальне! Ви не погоджуєтеся хіба, що таке «переродження» і, я б сказав, до того ж «уніфікація» людей надто в умовах мирного, нормального добробуту ставлять увесь цей людський колектив поза соціальним життям нашого сьогодні, знижують його класове чуття, загрожують навіть перевести його зовсім у інший клас, атрофують стимул до боротьби? Природжені геліопольці не можуть бути кадрами для боротьби за новий світ, за новий соціальний — соціалістичний — устрій, який і є основою і передумовою до широкого здійснення наукових досягнень геніального лікаря! Геліопольці не пішли б боротися з британським імперіалізмом. Ви не згодні з цим?