— Мій голкотерапевт, — сказав Дігон, неуважно глянувши на офіціанта, що стояв біля їхнього столика, — містер Гарольд Лічжу запевняє, що Олександра Македонського було вбито напрочуд дивовижним способом…
— Як мені відомо, він помер від пропасниці, — заперечив Гоу. — Латинь…
— Я замовлю вам спаржу, — поплямкавши губами, перепинив його Дігон, — і теляче філе, тут його роблять спеціально для мене за угорським рецептом.
— Чудово, — озвався Гоу, — по-моєму, чудово.
— По-моєму, також, — і Дігон передав офіціантові меню, запресовану р сап’янові з атласом папки. — Щодо латині, яку ви вивчали в коледжі, то в цій краплі буття відбивається вся недосконалість нашого світу, його невстигання за нерозумною спрямованістю знання… «Античність, античність, немає нічого мудрішого від античності!» Дурниці… Настав час, і античність вичислили на комп’ютерах дійшлі мудреці від математики. І встановили з абсолютною точністю, що в якомусь індійському храмі жерці запропонували Македонському «наблизитися до богів». Той, певна річ, погодився, але як же це здійснити? Дуже просто. Надіти найдорожчу корону з діамантом завбільшки з кулак і зробити ритуальний вихід рівно ополудні на площу в дуже жаркий день місяця. Великий полководець пройшов з діамантовою короною по плацу, по обличчю в нього котився піт, щоки пополотніли. Коли Македонський повернувся на батьківщину, в нього почався нестерпний головний біль, і незабаром він помер. У чому ж річ? Та в тому, що жерці спалили йому гіпоталамус… Чи гіпофіз, я плутаю медичні терміни. Ніякого опіку волосяного покриву, а людину все-таки вбито… Помста переможених — діамант фокусує полуденну енергію сонця, надмірне тепло робить свою страшну справу…
Гоу всміхнувся.
— У мене немає особистого голкотерапевта, Баррі, тому я позбавлений тієї інформації, яку маєте ви, однак моя латинь, тобто античність, дає мені змогу прокоментувати історію про вбивство Македонського трохи інакше. Коли погодитись з тим, що ми народжені під певними планетами, коли дозволити собі — з деякою поблажливістю — визнати правомірність астрології для тих, хто хоче в неї вірити, то слід згадати історію про те, як астролог, що жив при дворі матері великого завойовника, благав її, коли вона народжувала Македонського, потерпіти ще п’ятнадцять хвилин, лише п’ятнадцять, і він, той, що йде на світ з твоєї утроби, стане володарем землі! Але жінці природа непідвладна… Олександр народився у свій строк, і жрець пророкував, що хлопчик завоює півсвіту, створить велику імперію, але помре в тридцять три роки, і царство його розпадеться, як тільки він спустить дух. Так і було…
— Виходить, по-вашому, — сказав Дігон, підсовуючи до себе тарілку із спаржею, — прогулянка по плацу з короною-лазером приречена долею? Як і завоювання Азії?
— А це вже на ваш розсуд, — відповів Гоу й додав: — Спаржа справді чудова.
— В такому разі, я ставлю нове запитання на ваш розсуд, Пол… Запитання з іншої галузі: що визначить майбутнє міністра оборони Гаривасу майора Лопеса — пророкування астролога чи помста жерців?
— Яких жерців ви маєте на увазі, Баррі?
— Мене цікавлять усі жерці, які входять у поле вашого інтересу.
— Чим далі, тим більше ми, дипломати, прагнемо говорити відверто, Баррі. Ви не досить чітко формулюєте запитання. Вас цікавить моя точка зору про стосунки Лопеса з Мігелем Санчесом? Чи вам хочеться знати мою думку про перспективу нашої присутності в Гаривасі?
— Мене цікавить усе. Зокрема, ваше ставлення до активності наших європейських союзників у Гаривасі.
— Кого ви маєте на увазі?
— Концерн і банк Леопольдо Граціо.
— Це серйозне питання, Баррі. Нова інформація про активність Граціо в Гаривасі недавно надійшла до нас, цін ставить на Санчеса, так вигідно західноєвропейській тенденції, але я не думаю, що Граціо досягне успіху: як-не-як Гаривас дуже близько від наших кордонів, а не від європейських, тому розумніше ставити на майора Лопеса, армія є армія, тим більше що він розмовляє по-англійськи, як ми з вами, традиції Вест-Пойнта і таке інше…