Начальник генерального штабу Діас засміявся; посол Нікльберг теж посміявся і повів його до столика, де стояли пляшки з легким рожевим вином, привезеним з півдня Франції; полковник Діас зрозумів, що його вдало примусили залишити свого міністра віч-на-віч з Дігоном; він не хотів цього, але ж не вириватись.
Взявши майора Лопеса під руку, Дігон заговорив швидко, щоб кожне слово було литим:
— Якщо ви зможете взяти владу і мені повідомлять точну дату, коли це відбудеться, ви станете найбагатшою людиною Латинської Америки, бо я знаю біржу, ціни на боби какао і розумію силу армії. Нехай у Нью-Йорк подасться ваша людина, нехай вона стане зрадником — через неї і її ланцюг я зможу координувати всі наші кроки в майбутньому.
Дігон відчув, як закам’яніла рука майора, натиснув:
— Деталі обговорить ваш друг Луїс, ви ж вірите йому, чи не так? Мені потрібна певна відповідь, причому негайно, тут, інакше я продам це бунгало — і вважайте, що нашої розмови в природі не було.
— Коли б ви хотіли побачити тут зміни?
— Через місяць, два… Я чекаю відповіді, бо часу в нас обмаль, довше залишатися нам удвох — означає накликати на вас підозру…
— Добре, я обговорю деталі з Луїсом.
— Тоді я пускаю в діло на біржі для початку мільйонів сто, щоб повалити ціну на какао-боби. Я мушу бути впевнений, що коли ви візьмете владу, ваша ціна буде нижчою, я викину на ринок скуплені акції, а ви на цьому матимете не менш як двадцять п’ять мільйонів. О’кей?
Плече Лопеса розслабилось, права рука обм’якла, і, усміхнувшись чомусь, він відповів:
— О’кей.
— Скажіть Луїсу, куди переказати перший внесок, — закінчив Дігон і, відпустивши руку Лопеса, поспішив до полковника Діаса та посла Нікльберга, почав на ходу розповідати їм ще одну смішну історію про скупість Моргана-молодшого.
Розповідаючи, Дігон лише двічі зиркнув на гарну статуру міністра оборони, який сухо розмовляв з військовим аташе США; віддав належне манері цього майора конспірувати, точно вибудовувати лінію поведінки з різними представниками різних концепцій північного сусіда. «Чого-чого, а концепцій у нас хоч відбавляй», — подумав Дігон, переходячи до завершальної, найсмішнішої частини своєї новели; в нього був цілий набір таких новел, перевірених у його особливому бюро «психологічних розробок»; він заздалегідь знав, про що говорити з азіатами, європейцями, латиноамериканцями; було затверджено також і перелік рекомендацій для бесід на прийомах, у літаках, перед укладанням угоди, при першому зондажі, після того, як партнера зламано, під час гострої душевної кризи у людини, вимушеної — в ім’я інтересів концерну — переступити межу закону; а втім, Дігон ніколи не користувався рекомендаціями сліпо: помітивши ніяковість у бесіді з контрагентом, магнат зразу ж ламав схему, підготовлену помічниками, і легко переходив на експромт. Але цього разу він віддав належне Бейзілу, Маку і Кромі, які досліджували майора Лопеса останні три тижні якнайретельніше; спочатку Дігон заперечував проти тієї жорсткої схеми, що запропонував його штаб; хлопці наполягали на своєму; Дігон поступився неохоче: «Ви пропонуєте розмовляти з ним так, немов він прагматичний ірландець з Бостона чи проворний нью-йоркський єврей, який прийняв англіканство ще в минулому столітті! Він же іспанець! Може впасти в амбіцію — і ділу кінець». Йому заперечували: «Лопес — випускник Вест-Пойнта, прожив серед наших «зелених беретів» чотири роки, він зробив ставку на прем’єра Санчеса, зрозумівши, що до влади можна прийти тільки на гребені лівого чи хоча б центристського руху; ніщо інше неможливе на тому континенті, де такі сильні антипатії до північного сусіда; в бізнесі, у своєму таємному бізнесі, він поводиться як прагматичний ірландець і проворний нью-йоркський єврей водночас, а конспірує цю свою діяльність, наче суперагент ЦРУ. Він розуміє, що ми знаємо про нього те, що нам треба знати, і тому хоче розмови невідкладної і предметної». «А якщо фиркне? — спитав тоді Дігон. — Можливість діла розвіється як дим, а ми на грані найбільшої справи, яку концерн проводив за останні роки. Прикро». «Не фиркне, — відповів Кромі. — Всю відповідальність ми беремо на себе. Лопес знає, що його заступник з військово-повітряних сил намагається налагодити контакти з державним департаментом, він умів оцінювати можливості».
36