Три тижні тому, під час перерви між поїздками, я змонтував апаратуру Тесли у своїй майстерні і перемістився в протилежний кінець. Я зробив це не для того, щоб перевірити технічні можливості обладнання або відшліфувати власні професійні вміння, а виключно заради фізичної насолоди.
Усунення престижів — останків, що залишаються після кожного сеансу,— досі є серйозною проблемою, проте за останні тижні ми вдалися до певних хитрощів, що дають змогу позбутися трупів без зайвої метушні.
Більшість запроваджених мною вдосконалень стосуються техніки виконання трюку. Моя перша помилка — дотримуватися думки, що одного яскравого ефекту переміщення буде достатньо для зачарування публіки. Я знехтував однією з найстаріших аксіом магії: дати зрозуміти глядачам, у чому полягає диво. Збити публіку з пантелику — непросте завдання, тож фокусник має розбурхати й утримати глядацький інтерес, а потім заплутати всіх, здійснивши щось неможливе.
Доповнюючи апарат Тесли реквізитом, що дозволяє створювати магічні ефекти (більшість приладів добре відомі професійним ілюзіоністам), я роблю «Блискучу мить» загадковим, дещо моторошним і приголомшливим видовищем. Я не використовую всі ефекти в одному виступі й навмисно змінюю програму, бажаючи тримати себе у формі й бентежити суперників. Зазвичай я обираю кілька прийомів, аби зацікавити людей і заморочити їм голову.
Я дозволяю оглядати апаратуру перед її використанням, а інколи — в деяких театрах — після її застосування.
Часом я запрошую на сцену кількох глядачів-добровольців.
Після транспортування я можу продемонструвати конкретний предмет, попередньо наданий глядачем і легко впізнаваний публікою.
Я дозволяю ставити на собі мітки борошном або крейдою: коли я матеріалізуюсь в тому чи іншому місці, всі можуть пересвідчитися, що я не користуюсь послугами двійника і перед ними саме той чоловік, якого вони щойно бачили на сцені.
Я переміщуюсь до різних точок театру залежно від двох факторів — планування будівлі й ефекту, якого я прагну досягти. Я здатен миттєво перенестися до центру зали, останніх рядів партеру, амфітеатру або однієї з лож. Легко потрапляю до будь-яких декорацій та предметів реквізиту, виставлених на загальний огляд. Скажімо, іноді я матеріалізуюсь у великій сітці, що вільно розхитується під стелею протягом усієї вистави. Ще один популярний трюк: я переміщуюсь до щільно зачиненого ящика чи шафки, що добре проглядається звідусіль; мене оточує група добровольців, які стежать за тим, щоб я не пробрався всередину крізь потаємні двері або люк.
Однак свобода вибору зробила мене необачним. Якось на одному з вечірніх показів я з власної примхи перемістився до скляного акваріума, встановленого на сцені. То була страшна помилка, адже я порушив основне правило ілюзіоніста — ризикнув виконати трюк, який не був ретельно відрепетируваний, поклавшись на долю. Хоча моя сенсаційна поява у воді викликала фурор, змусивши глядачів підскочити від несподіванки, ця витівка мало не вбила мене. Легені моментально заповнилися водою, і впродовж кількох секунд я відчайдушно боровся за життя. Мене врятувала швидка реакція Адама Вілсона. Інцидент послужив зловісним нагадуванням про давні напади Бордена.
Здобувши такий неприємний досвід, я стримую себе щоразу, як відчуваю спокусу вразити публіку новим трюком — спершу необхідно старанно підготуватися.
Моя програма здебільшого складається з традиційних номерів. Я опанував величезну кількість різноманітних трюків, тож, починаючи роботу в новому театрі, вношу зміни до репертуару. Зазвичай пропоную глядачам естрадне ревю, що відкривається одним із відомих фокусів, що ґрунтується на престидижитації,— приміром, «Склянки та кулі» або «Таємничі винні пляшки». Потім я переходжу до карткових фокусів, що змінюються яскравим видовищем — маніпуляціями зі стрічками, прапорцями, паперовими квітами й хустками. Поволі наближаюсь до кульмінації — виконую два-три номери, що передбачають використання столів, ящиків і дзеркал, причому часто запрошую добровольців із глядацької зали. Але всі мої виступи завжди вінчає «Блискуча мить».
14 червня 1902
У Дербіширі
Заклопотаний як ніколи. З серпня до жовтня 1901-го здійснив турне Британією, а з листопада 1901-го до лютого нинішнього року вчергове гастролював у США. До травня я виступав в Європі, а наразі ангажований на тривале турне британськими приморськими курортами.
Плани на майбутнє.