Выбрать главу

І негайно пошкодував про це. Тут зберігалася величезна кількість старовинних домовин. Здебільшого вони були складені штабелями, а близько десятка стояли вертикально, притулені до стін. Домовини мали різний розмір, але переважали маленькі, вочевидь призначені для дітей, що справляло гнітюче враження. Усі перебували на різних стадіях розпаду. Особливо постраждали ті, що розташовувалися горизонтально,— темне дерево покривилося і розтріскалося від часу. Чимало вік провалилися всередину, туди, де покоївся прах, а на деяких верхніх домовинах відпали бокові частини.

Біля підніжжя штабелів були розкидані якісь бурі уламки — імовірно, кістки. Віка вертикально розміщених домовин були відгвинчені й ледь прикривали останки.

Я швидко відступив назад, до головного коридору, й оглянув двері, крізь які потрапив сюди. Ледь помітний вигин тунелю затуляв шлях до виходу. Десь у глибинах печери безперестанно гудів генератор.

Мене кинуло в дрож. У голові крутилася одна думка: якби не цей невиразний рокіт, якби не цей ліхтар, мене би поглинула жахлива темрява.

Назад вороття не було. Мій брат чекав на мене.

Набравшись сміливості, я рішуче попрямував униз і повернув праворуч, відійшовши подалі від входу. Попереду знову виросли сходи; у цьому місці лампочки повісили ближче одна до одної через те, що сходинки мали різну висоту і були викривлені набік. Тримаючись рукою за стіну, я спустився. Тунель вивів мене до ще однієї, просторішої печери.

Скрізь височіли металеві триярусні стелажі, пофарбовані в коричневий колір і скріплені хромованими гайками й болтами. Широкі полиці містилися прямісінько одна над одною, наче корабельні ліжка. Пробиратися між стелажами було доволі зручно, а центральний прохід перетинав усю печеру. Над кожним стелажем горіла лампочка, освітлюючи те, що там зберігалося.

IV

На полицях лежали чоловічі тіла — повністю одягнені, але нічим не прикриті. Усі вони були вбрані у вечірні костюми: добре підігнані фраки, білі сорочки з чорними краватками-метеликами, жилети скромного фасону, вузькі штани з атласними лампасами, білі шкарпетки, лаковані черевики. Руки затягнуті в білі бавовняні рукавички (подекуди були проставлені мітки червоним чорнилом).

Тіла анітрохи не відрізнялися одне від одного. Бліде обличчя, орлиний ніс, тоненькі вуса. Безкровні губи. Вузьке чоло, поріділе волосся зачесане назад і змащене брильянтином. Декого поклали долілиць — погляд був спрямований на наступну полицю або кам’яну стелю. А дехто дивився бозна-куди, оскільки шия була повернута вбік.

Очі всіх трупів були розплющені.

На більшості облич застигла посмішка, що відкривала зуби. Усі мали той самий дефект — відколотий край на лівому верхньому різці.

Мерці заклякли в різних позах. Дехто лежав виструнчившись, а декотрі були нахилені або скрючені. Майже всі пози здавалися неприродними через зігнуту ногу.

Кожен чоловік неначе скам’янів із задертою догори ногою.

Руки теж були складені по-різному. Підняті над головою, простерті вперед, наче у лунатиків, витягнуті вздовж тулуба.

Але я не помітив жодних ознак тліну. Таке враження, ніби тіла заморозили, знерухомили, не позбавивши життя.

На трупах не було ні пилинки; від них нічим не пахло.

V

На бортику кожної полиці виднілася біла бирка з рукописним текстом, покладена в пластиковий футляр і міцно закріплена знизу.

Перший напис, на який упав мій погляд, проголо­шував:

Театр «Домініон», Кідермінстер

14/4/01

15.15 (День)

2359 /23

25 г.

Полицею вище я виявив майже таку саму бирку:

Театр «Домініон», Кідермінстер

14/4/01

20.30 (Вечір)

2360 /23

25 г.

Ще вище я побачив третій труп:

Театр «Домініон», Кідермінстер

15/4/01

15.15 (День)

2361 /23

25 г.

На сусідньому стелажі лежали ще три тіла, позначені ярликами. Дати наводилися у хронологічній послідовності. Наступного тижня місце дії змінилося: театр «Фортуна» у Нортгемптоні. Шість показів. Потім — двотижнева перерва й поодинокі виступи на різних провінційних сценах, свідченням яких були дванадцять трупів, позначені бирками й розкладені в хронологічному порядку. Наступний ангажемент у брайтонському театрі «Палас-Пірс» тривав перші два тижні травня (шість стелажів, вісімнадцять трупів).