4 лютого 1892
Учора ввечері я став свідком надзвичайної події. До Лондону приїхав учений на ім’я Нікола Тесла; впродовж останнього тижня все місто обговорює його сенсаційні заяви. Він розповідає про справжні чудеса, і деякі солідні газети навіть написали, що Тесла тримає в руках майбутнє всього світу. Втім, інтерв’ю з ним та присвячені йому статті не дають уявлення, чому це має статися. Всі кажуть, що його експерименти необхідно побачити на власні очі, щоб зрозуміти їхню значущість.
Учора, підбурюваний цікавістю, я приєднався до сотень бажаючих і увірвався до Інституту інженерів-електротехніків, аби подивитися на видатного вченого в дії.
Моїм очам відкрилися хвилюючі, тривожні і здебільшого незрозумілі вияви сили електроенергії. Містер Тесла (він чудово розмовляє англійською, американська вимова майже не видає його європейське походження) співпрацює з винахідником Томасом Едісоном. Сучасно мислячі лондонці звикли користуватися електроенергією для освітлення, але Тесла довів, що її можливості значно ширші.
Приголомшений, я спостерігав за його дослідами з неабияким захопленням. Чимало ефектів видалися мені дивовижними й, передусім, незбагненними для дилетантів. Тесла виступав, мов проповідник. Мене вразили не стільки іскристі, переливчасті спалахи блискавки, скільки впевнена інтонація доповідача. Він дійсно нагадує пророка, який передбачає досягнення наступного сторіччя — всесвітня мережа генераторних станцій; сила, доступна як звичайним, так і впливовим людям; миттєва передача енергії та матерії з однієї частини світу до іншої; повітря, що поширює енергію ефіру.
Лекція містера Тесли дозволила мені осягнути важливу істину. Його шоу (єдино доречне визначення) вирізнялося дивною подібністю до виступу досвідченого ілюзіоніста. Присутнім не треба було розуміти суть сказаного, аби насолоджуватися ефектом. Тесла стисло виклав велику кількість наукових теорій. Хоча більшість слухачів володіли лише базовими знаннями, кожен із нас отримав унікальний шанс зазирнути в майбутнє.
Я надіслав листа за вказаною Теслою адресою і замовив текст його лекції з пояснювальними коментарями.
14 квітня 1892
Останнім часом я був заклопотаний підготовкою до європейського турне, що розпочнеться в другій половині літа. Не мав часу на інші справи. Доповнюючи мій останній лютневий запис, зазначу, що я таки отримав матеріали від Тесли, але був текст настільки заплутаний, що сам чорт голову зверне.
15 вересня 1892
У Парижі
Мені аплодували Відень, Рим, Париж, Стамбул, Марсель, Мадрид, Монте-Карло… тепер, коли все залишилося в минулому, я мрію про одне — знову побачити мою кохану Джулію, Едварда, Лідію і, звісно, маленьку Флоренс. Два місяці тому мої рідні приїжджали до мене на вихідні, і відтоді я майже не отримував вісточок від моєї обожнюваної сім’ї. За два дні, якщо пароплав відчалить вчасно і поїзди ходитимуть за розкладом, я буду вдома й нарешті зможу відпочити.
Ми всі втомилися пристосовуватися до законів європейської сцени, але ще більше нам набридли нескінченні переїзди та зміни готелів. Однак наші гастролі викликали фурор. Ми планували повернутися до Англії в середині липня, проте нас приймали з таким захопленням, що близько десятка театрів благали приїхати знову і потішити глядачів нашим ілюзіоністським мистецтвом. Звичайно, ми раділи цій можливості, адже швидко збагнули, що хвиля зацікавленості дозволить нам вимагати великі гонорари за додаткові покази. Хоча я вважаю недоречним записувати власні прибутки до того, як порахую всі витрати й виплачу обіцяні премії своїм асистентам, можна стверджувати, що вперше в житті я почуваюсь заможною людиною.
21 вересня 1892
У Лондоні
Я сподівався, що спочиватиму на лаврах після європейського турне, але натомість з’ясував, що, поки мене не було, Борден став дуже популярним. Судячи з усього, один з його давніх номерів нарешті привернув увагу публіки і мій противник має шалений успіх.
Я бачив його на сцені кілька разів, проте не помітив нічого неймовірного в його виступах. Звісно, це може пояснюватися тим, що мені жодного разу не вдалося досидіти до кінця!
Каттер майже нічого не знає про новий знаменитий трюк — із тієї очевидної причини, що гастролював Європою разом зі мною. Я не зважав на досягнення Бордена, аж доки не розібрав кореспонденцію, що накопичилася за період моєї відсутності. Домінік Браутон, один з моїх інформаторів, надіслав мені лаконічну записку: